Вокзал прощання 

Випускний вечір у …………………………………… школі. 
( Звучить музика мінус «Прощавай школо») 
. 
Ведуча 1: Летять роки, немов пташина зграя, 
Пливуть роки потоком бурних рік, 
І мчать вони холодними вітрами, 
Біжать мільйонами стежинок і доріг. 

Ведуча 2: Як хочеться сказати: Зупинись! 
Постій хвилинку не спіши в дорогу! 
А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись, 
Все далі від батьківського порогу. 

Ведуча 1: Ми усміхаємось, але на серці сум, 
Бо профіль вітру прощавання строгий . 
Поглянь! У гавань потяг ваш прибув, 
Готовий до майбутньої дороги.

Ведуча 2: Дорогі друзі! Шановні вчителі, батьки, гості! Сьогодні ми зібралися на незвичайне свято, якого немає в жодному календарі. У ньому поєднані біль розлуки і світлі надії, радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються зі школою наші випускники. 

Разом: Сьогодні у нас – випускний вечір!

Ведуча 1:Полишивши турботи вдома, 
Що вас змітають наче вал, 
Довірившись собі самому, 
Ви потрапляєте на бал.

Ведуча 2: Це бал не той, не світський давній, 
Ні, це найкращий злет останній 
Найкращих учнів, що ідуть 
У світі обирати путь.

Ведуча 1: Уже позаду дні школярські, 
Дитинства радісного дні; 
Всі процедури канцелярські 
Завершені, і випускні 
Екзамени успішно здані.

Ведуча 2: Вже й дзвоник продзвенів останній, 
А далі що – не нам гадать. 
Сьогодні ж будем святкувать!

Ведуча 1: Життя - вічний вокзал, де розлучаються, зустрічаються, плачуть і радіють. 
І сьогодні ми з Вами - на вокзалі прощання: з дитинством, шкільними роками. Час іде. Потяг стоїть біля перону. А пасажири щось запізнюються... 

Ведуча 2: Дорослими вже стали діти , 
Їх повноліття і тріумфу час настав! 
Запрошуємо випускників востаннє 
Зайти у цей знайомий рідний зал! 

ФАНФАРИ 

(Під музику Прощальний вальс заходять випускники).

Ведуча 1: Вітаємо Вас на нашому вокзалі прощання. Та не поспішайте сідати у вагони - у вас іще є час до світанку. Вечір такий теплий, зоряний, і музика... 

(На фоні шкільного вальсу слова). 

Вальсу музика ллється чудова, 
І наповнився щастям зал — 
Перший раз, як Наташа Ростова, 
Ви сьогодні прийшли на бал. 
Хай спаковані вже чемодани, 
Хай вчувається поїзда стук: 
Лунає вальс на вокзалі прощання – 
Вальс надії і вальс розлук 

Ведуча 2: Урочиста частина з нагоди вручення атестатів про загальну середню освіту випускникам ……………………………………….. оголошується відкритою! 

Ведуча 1: Вітай, Україно, 
Сьогоднішню зміну. 
Хай гордо й заклично 
Державний Гімн звучить велично! 

Звучить Державний Гімн України. 

( Виходять батько і мати, виносять коровай) 

МАТИ 1: Шкільне дитинство дзвоником злетіло, 
Доросле починається життя. 
Вам атестати скоро вручать – 
Путівку в невідоме майбуття. 

БАТЬКО 2: Традиції і звичаї народу... 
У них життя, характер і душа. 
Тож короваєм починається дорога, 
Коли дитя батьківський дім лиша. 

МАТИ 1: У нім - духмянім, сонячнім, рум'янім 
Турбота батька й мамина сльоза, 
Це - захист від недолі і обманів, 
Щоб обминала вас життя гроза. 

БАТЬКО 2: Сьогодні від батьків прийміть це диво — 
Наш український пишний коровай. 
Шановна дружна батьківська родино, 
Своїх дітей зі святом привітай. 

( Мати та батько підносять до 2 випускників ( син та донька) коровай, вони його цілують. 

( За кулісами слова ведучого) 

Ведуча 1: Ви, діти, до пояса рідним вклоніться 
Так завжди робити годиться 
Хто вміє батька-матір шанувати 
Той у добрі вік буде вікувати. 

(Музика. Вечір , виходять він і вона  - випускники). 

Він: Як невблаганно повільно йшов час в очікуванні саме цих святкових хвилин. Скільки років ми уявляли та омріювали цей вечір. 

Вона: Наш ВИПУСКНИЙ! Нарешті! Все так чарівно і незвичайно! Стрункі дівчата у вишуканих сукнях, елегантні юнаки – справжній бал. 
Ми вже не схожі на дітей чи учнів : і виглядаємо, і почуваємось дорослими, юними, впевненими у собі. І щастя, і туга переплелись разом: радісно розправляти крила перед польотом у незвідану самостійність, та сумно прощатися з дитинством, шкільними друзями, безтурботливістю. 

Він: Невже це дійсно сталося? Скільки мріялося про цей вечір, про завтрашню свободу, а тепер не віриться. 

Вона: І так, чомусь, сумно... і тривожно. Як складеться наше життя далі? 

Він: В школі все простіше - уроки, екзамени і заповітна мрія - атестат. 

Вона:  До речі, а атестат нам ще і не вручили, так що заповітна мрія ще не здійснилася. 

Він:  А час летить від вечора до рання - 
В минуле вже немає вороття. 
Наш поїзд мчить з республіки «Навчання» в республіку «Дорослого життя». 

Вона: А щоб нам на шляху не червоніти, 
І мати для проїзду документ, 
Ми просимо нам атестат вручити - 
Найголовніший проїзний білет! 

Ведуча 1: І щастя й сміх , і сум у залі, 
Випускники за крок від балу 
Щасливі,збуджені, чекають цю хвилину, 
Що атестати вручать неодмінно. 
І перший є уже наказ 
Внести гостям всім напоказ 
Усі державні атестати , 
Прийшов вже час і їх вручати! 
Тож …………………………………………… ви їх візьміть 
І у святковий зал внесіть. 

Ведуча 2:
Слово для привітання та вручення атестатів «головного проїзного білету» надається директору школи ………………………………………………. та заступнику директора з навчально-виховної роботи ……………………………….

 Ведуча 1: Всі вже зведені бали, всі вже рейтинги є – 
Знову школа найкращим медалі дає. 
На сцену запрошується …………………………………. 
Задумливий і вишуканий стиль - 
Це особистий стиль, її життя. 
Вона дорогою складних школярських миль 
По дійсності іде у майбуття. 
А з усмішкою , мов у Мони Лізи , 
Що теплотою зігріває нас, 
Вона долала труднощі, капризи 
І дивувала стриманістю клас. 
Туш 
…………………………………………

 Ведуча 2: Ця красуня – чарівниця, 
І відмінна учениця! 
Коли вона відповідає, 
То всі у класі завмирають, 
Ніхто на парті не малює , 
Тому що мову гарну чує! 
Туш 
……………………………..

 Ведуча 1:
Стрункість , витончений стиль 
Дуже личить леді цій. 
Тут не тільки гарна врода, 
І не завжди діло в моді , 
Просто світиться у ній 
Вогник щастя і надій, 
Що покличе у дорогу 
І зігріє серце їй. 
Туш 
……………………………….

Ведуча 2:

Ця особистість – тип неординарний, 
Допитливий, на вроду дуже гарний. 
І серце добре має він, і добру вдачу. 
Яку захочете, він зробить вам задачу, 
Тому завзяття він ніколи не втрачає 
І вже на витримку він іспити складає. 
Туш 

…………………………………………………………….

Ведуча 1: До вагону нашого прощального потягу запрошується класний керівник ………………. класу …………………………………………………

( Директор говорить слова, вручає грамоту класному керівникові, вручаються атестати учням ……………..класу). 

Ведуча 1: До вагону нашого прощального потягу запрошуються класний керівник…………………….. класу …………………………………………….

 (Директор говорить слова, вручає грамоту Класному керівникові, вручаються атестати учням …………….. класу). 

Виступи гостей. Слово для привітання надається

Ведуча 2: Урочиста частина вечора оголошується закритою.

Закриття урочистої частини ( гімн) 

(Музика «Пора в путь дорогу») 

Він: Ну от, атестати ми отримали, здається можна вирушати в дорогу. Та й поїзд чекає. 

Вона: Почекай! У нас іще є час. Та й не можна нам просто так зникнути і все. 

Він: Чому? 

Вона: Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері... і лишити що-небудь на пам'ять. 

Він:  Легко сказати. А що ж ми можемо залишити? Квіти? 

Вона: Красиво, але цього замало, вони зів'януть. 

Він: Хороші слова подяки? 

Вона:Вже краще, але вони забудуться. 

Він: Фотографії!? 

Вона: Але ж вони мовчать! 

Він:  Придумав! Тоді ми можемо спробувати зняти фільм про нас, наші шкільні роки, а в ньому... 

Вона: А в ньому будуть і квіти... 

Він: і найтепліші слова... 

Вона: і наші обличчя... 

Він: і пісні...

( Музика «Пора в путь дорогу») 

Вона: Прекрасно! А назвемо ми його: «Одинадцять миттєвостей весни».

( звучить музика із «17 миттєвостей») 

Він: Ні, нічого не вийде! 

Вона: Чому? Давай спробуєм! 

Він: А сценарій? А режисура? А спонсори? Ні, не вийде! 

Вона: Все у нас вийде! Що ж ми, даремно вчилися стільки років у школі? 
Твори писати вчились? А шпаргалки? Отже, і сценарій напишемо! 
До вечорів шкільних готувалися? От і режисера знайдемо. 
Малювати вчилися? От і, декорації намалюємо. 

Він: А спонсори? 

Вона: Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші 
батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом! 

Він: А актори? 

Вона: Усі ми. Усі ви (показує в зал) Адже , якщо ми - від’їжджаючі з вокзалу прощання , то ви – наші проводжаючі. 

Він: Це вам ми усміхаємося, обіцяємо повернутися, писати , дзвонити… 

Вона: І неодмінно сумувати за вами! (пауза) Добре! Досить балачок . Час не стоїть! Приготувались! 

Він: Дубль перший, серія один «Моя перша любов» ( лунає дзвінок) 

Під музику Джо Дасена Салют, виступ …………………….

( вручення квітів вчителям під музику «Моя учителько») 

Він: Пригадаємо з чого все починалось! Дубль другий , серія два. «Всіх найважчий перший клас». Дзвінок. 

(Звучить пісня на мотив «Этот мир придумай не нами».) 

1.За те, що тільки раз буває випускний, 
За відблиски зірок з досвітньої мли 
Ми долі ще не раз завдячимо своїй 
За наш єдиний дім, що врешті знайшли. 

Приспів: 
Це — наш дім, збудований вами, 
Це — наш дім, єдиний наш дім.2 р

2.Попутний вітер нас в дорогу понесе, 
Прямує корабель в незвідану даль... 
Минув останній рік, скінчилося усе, 
Що вдруге не дано прожити, на жаль... 

Приспів 
Дивний світ творився не нами, 
Дивний світ лишився для вас... 

3.За ранішню блакить, за небосхил 
надій, 
Де наша зірка теж тепер здійнялась, 
За всі ці десять літ, за кожен рік шкільний 
Спасибі, що ви є і згадуйте нас

ФОТОМОНТАЖ 
(Дитинство)

Випускник 1: Вітають у школі цій вас залюбки 
Третього тисячоліття випускники. 
І представляють 
Проект фантастичний, сюжет романтичний, 
Трохи ліричний, дещо комічний, 
Але симпатичний. 

Випускник 2: Звернемось одразу ми до прологу, 
Щоб вирушити у довгу дорогу. 
92 рік розпочався 
І у майбутньому запам'ятався. 

Випускник 3: У (…………………) диво велике звершилось — 
41-е дитя тут народилось. 
Маленькі такі і дуже гарненькі, 
Але вередливі, хоч веселенькі. 

Випускник 4: Татусі й матусі нам все віддавали: 
Діснейленд запатентували, 
Трансформерів, лего і Барбі купили, 
Усе дозволяли, бо дуже любили. 

Випускник 5: Та більше не треба малятам машинки, 
Багато питань задають без упину, 
Що з ними робити, як далі справлятись? 
У енциклопедії вони почали задивлятись. 

Випускник 6: Батьки на консиліум разом зібрались 
І у вчителів консультувались. 
Ті резолюцію виклали плідну: 
Віддати дітей треба в школу солідну. 

Випускник 7: Цій школі 35 років, вона в центрі світу, 
Отримать в ній можна чудову освіту. 
Першого вересня в школу прийшли, 
До перших учителів в клас завели, 

Випускник 8: (…) чадів вручили 
І вже після цього голів не сушили. 
Терпляче навчали вони нас читати, 
Землю любити, батьків шанувати, 
На кожне «чому?» вміли відповідь дати. 
Тож наші мами першокласні 
Дозвольте Вам спасибі сказати.

/Пісня під мелодію “Учат в школе”/ 

Разом:

Як приходим в перший клас 
Зустрічає радо нас 
Перша вчителька, неначе друга мама. 
Вчить любити вчителів 
Робить з діток школярів 
Перша вчителька, неначе друга мама. 
В кого ґудзик розстебнувсь, 
Хто де шарфика забувсь, 
Знає все і дітям завжди допоможе 
Хто не виїв свій обід, 
Хто канавою йшов в брід 
Знає все і дітям завжди допоможе. 
Учить літери писать 
І читать, і рахувать 
Перша вчителька, неначе друга мама 
Не забудемо ми вас 
Каже вам наш дружній клас 
Перші вчителі і наші другі мами!

Ми хочемо надати вам слово, шановна Людмило Володимирівно!

( звучить музика із «17 миттєвостей») 

Він: Дубль третій, серія три « Всіх найважчі …………………………… класи». Дзвінок.

(Музика. Шкільне попурі – до кінця слів)

5 клас 
(фото з 5 класу) 

Випускник 1: Новина чудова, люди: 
В п’ятому учитись будем! 
Ну, а п’ятий… Ох, цей п’ятий! 
Ходиш, жахом обійнятий: 
Кабінет шукаєш свій. 
От халепа! Боже мій! 
Всю перерву провозились, 
Клас знайшли, але спізнились 
Там уже й робота йде, 
А на тебе двійка жде. 
Вчителів нових багато. 
Як же всіх запам’ятати? 
А вимоги ? Хоч тікай! 
Ми всі виснажилися вкрай. 

6 клас. 
(фото з 6 класу) 

Випускник 2: Призвичаїлися трошки, 
Вже не страшно біля дошки. 
Літо нам допомагало: 
Всіх до знань нас потягло. 
Але тут нові проблеми 
Не засвоїли ми теми. 
Ми вивчали піраміди, 
Дроби, катети, гібриди, 
Губки і материки; 
Мезозой, неандертальців, 
Кроманьйонців, португальців 
Й розуміли зі слізьми: 
Гомосапієнси ми! 

7 клас 
(фото з 7 класу)

 Випускник 3: Тут пішло іще складніше: 
Подають, що розумніше, - 
Ось, рівняння розв’яжи, 
Теорему докажи. 
А задачі, а задачі! – 
Тато й мама гірко плачуть! 
І нові пішли предмети. 
Що не день – одні секрети. 
З хімією нелади 
(Розум пнеться не туди). 
І чомусь земне тяжіння 
Тягне далі від учіння. 
Та не можна ж вічно вчити! 
Так недовго й захворіти! – 
І на природу ми йдемо 
Та морозиво їмо. 
Дехто ще й м’яча ганяє – 
Від проблем відпочиває, 
Бо весна вже тут як тут. 

8 клас 
( фото з 8 класу ) 

Випускник 4: Та невже всім нам – тринадцять? 
Чи б нам, братці, закохаться? 
Бо тепер акселерат – 
Це не тільки старший брат. 
На уроках всі зітхають 
І записки надсилають. 
Хто - щасливий, а хто – ні… 
Так ідуть за днями дні. 

9 клас. 
( фото) 

Випускник 5: Посоліднішали діти, 
В класі (ніде правди діти) 
Як екзамени ті здать? 
Від усіх, щоб не відстать 
Вчитися не дуже й хочуть, 
Але голови морочать 
Нашим бідним вчителям: 
«Можна я вам перездам?» 

10 клас 
(фото з 10 класу)
Випускник 6: Ну, привіт, новий наш клас! 
Подорослішав ти враз. 
Всі такі високі стали, 
Що й за парти не влізали. 
А вродливі! Боже мій! 
Хочеш – падай, хочеш – стій. 
За комп’ютер нас пустили 
Й працювати з ним навчили. 
Річ чудова, що й казати! 
І собі такий би мати! 

11 клас. 
(фото ) 

Випускник 7: От вже й старші ми за всіх – 
Цим пишатися не гріх! 
Вище ноги від землі! 
Ходимо, як королі! 
І розумніші, звичайно, 
Це доведемо негайно. 
Вже й кінець біля порога. 
І в майбутнє йде дорога. 
Атестати нам дадуть – 
І гайда у добру путь! 

ПІСНЯ Випускники ( ЗАПИС) 
( Звучить тихенько «Песенка мамонтенка») 

Вона: Пам'ятаєте, у дитячому мультфільмі мамонтенятко шукало маму? І не могло знайти. А нам так пощастило в житті! У нас мам - три. Одна - рідна, любляча, та, що дала нам життя. Друга. Теж добра, привітна - перша вчителька, і третя - терпляча, справедлива - та, що вела нас з п'ятого по одинадцятий клас шкільним марафоном. Ви вже зрозуміли про кого мова? 

Він: Це ж геніально! Наступну серію так і назвемо: «Класний керівник від слова клас!» Дубль четвертий , серія чотири. (Дзвінок) 

( Продовжує звучать «Песенка мамонтенка») 

Випускник 1: Які терплячі, все-таки, 
Ті класні всі керівники! 
Вони нас у кіно водили, 
то на екскурсію возили. 

Випускник 2: Якусь ідею подавали, 
Ходити в школу заставляли, 
А ще до пізньої пори 
Робили з нами вечори. 

Випускник 3: І непомітно вчили нас, 
Добру, порядку кожен раз. 
І скільки вистачало сили — 
Людей порядних з нас ліпили. 

Випускник 4: І все за руку нас вели, 
Як розуміли, як могли. 
На стежку правди наставляли, 
Свідомість нашу формували. 

Випускник 5: І до дверей нас провели, 
Щоб ми в життя іти могли. 
Дорослі, добрі, повні сили, 
Щоб вже самі добро творили. 

Випускник 6: І поміж іншими людьми 
Хороші, чесні стали ми. 
Несли нам серце на долоні. 
Ну, а в самих сивіли скроні. 

Випускник 7: Та ми в житті вас не забудем 
І пам’ятати завжди будем 
І слово, й усмішку ласкаву, 
То хитрувату, то лукаву. 

Випускник 8: І ту любов, що віддавали, 
Й серця дитячі зігрівали. 
За все ми вдячні вам без ліку, 
Спасибі ніжне і велике! 

( Пісні класним керівникам)

ВИСТУП КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ. 

Вона: Кажуть, що очі - це дзеркало душі людини. А ви звертали увагу на те, які променисті очі у наших вчителів? Це, мабуть, тому, що душі їхні сповнені світлом і любов'ю до кожного з нас. Зустріти на своєму шляху учителів із променистими очима - велика удача, шанс, який випадає не всім. 

Він: Ми щиро дякуємо вчителям.... 

Вона: Почекай, щось наш серіал виходить занадто серйозним. 

Він: А скільки ж хороших вчителів було поруч з нами на протязі всіх 11 років? І кожному хочеться сказати «Спасибі» окремо! 

( звучить музика із «17 миттєвостей») 

Вона: А це вже п’ята серія. Приготувались! Поїхали! Пішла масовка! Дубль п’ятий, серія п’ять : «Нема альтернативи для добра».( Дзвінок) 

Він: У дзеркалі нашім вогники сяють — 
Це іскорки знань, які не згасають! 
Знання з року в рік несли вчителі 
У школу, в якій другий дім ми знайшли. 

Вона: Ці вчителі — найкращі в світі люди, 
Плекають нас для всіх крутих доріг, 
Вчать мислити й фантазувати, 
Щоб досягти мети ти міг. 
Ми будем завжди пам'ятати: 
— Привітних і толерантних – ……………………………………………………. 
— Турботливих і терплячих – ……………………………………………………. 
— Дипломатичних і вимогливих - ……………………………………………….. 
— Яскраво-емоційних – …………………………………………………………... 
— Доброзичливих і ніжних – …………………………………………………….. 
— Справедливих і лагідних – ……………………………………………………. 
— Математично чесних – ………………………………………………………… 
— Щедромовних – ………………………………………………………………… 
— Вічно молодих і веселих - …………………………………………………….. 
— Далекоглядних і комунікабельних – ………….……………………………… 
— Стильних і солодкозвучних – ………………………………………………… 
— Вродливих і добрих – ………………………………………………………….
— Прониклива і миловидна – ……………………………………………………. 
— Серйозний і розумний – ……………………………………………………….. 
— Стриманих і чесних - …………………………………………………….. 
— Чарівно – усміхнених –…………………………………………………… 
— Фізично високого і душевно широкого – ……………………………… 

Він: Ми вже не дамо вам приводу журитись й сумувати, 
На всі проблеми буде новий день. 
Дозвольте, любі вчителі, слова подяки вам сказати 
І на прощання заспівати вам пісень. 

(ПОПУРІ) 
Пісня (Під мелодію “Как здорово что мы здесь“ ) 

В дворі весни буяння 
І музика прощання 
Всіх нас випроводжає 
Сьогодні в дальню путь. 
Директор школи тихо 
Всім й кожному з нас скаже 
“А ти свої шкільні роки ніколи, не забудь “

По різному бувало, та гірше ми забудем 
А в серці слід лишився від школи назавжди 
Й директор школи тихо всім й кожному з нас скаже : 
“ А по шляху життєвому ти впевнено іди “

І все ж усім нам сумно 
Прощатися з дитинством 
Хоча нове життя свої 
Дороги відкрива. 
Директору ми тихо 
Всім класом разом скажем : 
“ Нехай щастить лишатися 
здоров’я вам й добра “ 

( Пісня під мелодію “Вон кто-то с горочки спустился “) 

Он хтось повільно з школи вийшов 
Мабуть, це завуч наша йде 
Від її погляду прямого 
Не заховаєшся ніде.

Хоч в неї лагідна усмішка 
А голос ніжний і дзвінкий, 
Але вимоглива і строга, 
Та завуч й має будь таким.

А другий наш чудовий завуч 
Курити нам не дозволя, 
Шкільну ту форму вимагає 
І день у день перевіря.

Спасибі теж і вам ………………….., 
………………………………………., 
За допомогу в Кавеенах, 
І просто за людське добро.

Пробачте нашу неслухняність 
Забудьте що не так було, 
Дай Бог Вам більше гарних учнів 
Ми ж школу покидаємо.

( Пісня під мелодію “ Такого снегопада …”) 

Ну згодьтеся такого, як ми у школі класу 
Ніколи не було й не буде більш 
Ми вчили все завзято : 
Історію і право, 
І ОБЖ і музику, 
Писати твір і вірш.

Приспів: 
А дитинство так швидко промчало. 
Й не повернеться до нас 
І з журбою на серці й печаллю 
Покидаємо ми вас.

Відносини що в класі 
І дружбу щиру нашу 
Ми пронесем в серцях через роки. 
Дорослими тут стали 
Й спасибі щире скажем 
За все, що нам давали 
Учителі й батьки. 

Приспів: 
А дитинство так швидко промчало. 
Й не повернеться до нас 
І з журбою на серці й печаллю 
Покидаємо ми вас.

(Під мелодію “Дай, кума, дай кума”… )

Нас філологи учили грамотно писати, 
Ставити тире і крапку й виразно читати. 
Приспів: 
Ой поставте мені – чи вам балів шкода ? 
А я вивчу та вам виору города 
Виору – виору – й гарно заволочу 
Ой поставте мені те, що я захочу.

Щоб отримати 5 балів треба вірш зубрити, 
А як 7 чи й усі 10 – можна й посивіти. 

Приспів: 
Ой поставте мені – чи вам балів шкода ? 
А я вивчу та вам виору города 
Виору – виору – й гарно заволочу 
Ой поставте мені те, що я захочу.

Усі спати полягали, а мені читати 
Дві новели, пів-поеми, та ще й твір писати. 

Приспів: 
Ой поставте мені – чи вам балів шкода ? 
А я вивчу та вам виору города 
Виору – виору – й гарно заволочу 
Ой поставте мені те, що я захочу. 

(Під мелодію “Сага” “ Ты меня на рассвете разбудишь “ ) 

Ви мене на уроці збудили 
І сказали : - “ Скоріше до дошки “ 
А задачу таку десь відрили 
Не могли дати легшу хоч трошки. 
Замість мирно на парті дрімати 
Мушу я біля дошки потіти 
Теорем штук із 5 пригадати 
Й над квадратним рівнянням корпіти

А коли я задачу домучив, 
Ви спитали “ Хіба було важко ? “ 
Ой чого я такий невезучий 
Ой чого жити в світі так тяжко ? 

( Під мелодію Висоцького “Кто верит в Магомета, кто в – в Аллаха …“ )

Хто любить математику, хто фізику, хто право 
А хто й ніщо не любить – навіть свій веселий сміх 
Ми ж любим фізкультуру – і вважаємо по праву 
Що цей предмет у школі не любити - просто гріх 

Приспів: 
Ой фізкультурнику ви наш 
Дай вам здоров’я Боже 
Він учить нас робити те, 
Що сам робити може.

З футболу першії місця займали у районі 
І волейбол, і баскетбол – усе на рівні в нас 
Ми пропонуєм: в ………………………. ..відкрить спортивну школу 
І нас, всіх хлопців взять туди в 12 аж клас. 

Приспів: 
Ой фізкультурнику ви наш 
Дай вам здоров’я Боже 
Він учить нас робити те, 
Що сам робити може. 

(Під мелодію “Сіла птаха білокрила” ) 

Сіла птаха білокрила на тополю 
Сіло сонце понад вечір на поля 
Як попала я у клас отой технічний 
Затужила бідная душа моя 
На урок йшла, наче місячна царівна 
Йшла так швидко – мов до березня весна 
В нашій школі є такі собі привітні 
Три чудові, три чудові трударя

Частушки «Бабки-ёжки»

Растяни меха, гармошка. 
Эй, давай, наяривай. 
Пой частушки нам, Серёжка, 
Пой, не разговаривай. 
На уроке я сидел, 
В рот учителю глядел. 
Тени нет сомнения – 
Знаю я склонения 
С удареньем нет проблем, 
Хорошо известно всем: 
Пе’тух, во’да, корова’ – 
Произносятся слова. 
А ещё диктант писал, 
Запятые расставлял. 
Оказалось запятых 
Больше в нём, чем слов простых 
Просим мы не обижаться, 
Над собой смеялись мы. 
Не забудем мы уроков 
Розочки Степановни

(пісня "Ти признайся мені")

1. Ви признайтеся нам 
Звідки взяли ці чари 
Бо без вас ми всі дні 
У полоні печалі 
І у школі у цій 
Ви чар-зілля шукали 
Сонце-руту знайшли 
І всіх нас зчарували 

Приспів 
Зарубіжну величну 
Беремо ми з собою 
Ну а вам всі бажаєм 
світлих днів і тепла 
Мирних світанків, 
Чистих росяних ранків, 
Більше щастя, любові та добра

Смуглянка. (Учителям фізики, хімії , інформатики) 

Раз на фізику раненько 
Не проспавши я попав 
Там директор всіх гарненько 
Нові формули питав 
Червонію і бліднію 
І нема чого сказать 
Ох поставте трійку , 
адже вченим мені не стать. 
Я сказав би , та не діє мій язик 
І вся мужність десь поділась у туж мить 
Ой пробачте, мені пробачте 
Я ж фізику буду любить

А на хімії ,ой друзі, 
Приключилася біда 
Щось учитель , то на мене , 
то в журнальчик загляда 
Червонію і бліднію і бере мене журба, 
А переді мною 
Я сказав би , та не діє мій язик 
І вся мужність десь поділась у ту ж мить 
Ой пробачте, мені пробачте 
Я ж хімію буду любить

З інформатики учитель 
Ставить щось мені в журнал 
Ой цю тему і параграф 
Я геть зовсім не читав 
Червонію і бліднію , 
А він так говорить сам 
Ой поставлю 5, 
бо мало ти сьогодні знав

Я сказав би , та не діє мій язик 
І вся мужність десь поділась у ту ж мить 
Ой пробачте, мені пробачте 
Інформатику буду любить

«Потому, что мы пилоты». (Учителям иностранного языка)

Хорошо в нашей школе учиться, 
Только быт наш одним не хорош: 
Задают по английскому столько, 
Что гулять то не очень пойдёшь 
Но зато, но зато мы столько знаем – 
Что и Англия нам – родимый дом. 
Первым делом, первым делом – наш английский, 
Ну а химия и физика – потом. 
Первым делом, первым делом – наш английский, 
Ну а химия и физика – потом. 
Чтоб язык нам сдавать на отлично, 
Чтобы знать все билеты подряд. 
Мы решили, друзья, не влюбляться, 
Даже в самых красивых девчат. 
Но зато, но зато отвечу точно, 
Отложу все уроки на потом. 
Первым делом, первым делом наш английский, 
А родной язык и алгебра – потом. 
Первым делом, первым делом наш английский, 
А родной язык и алгебра – потом.

«Учителю географії» 
(на мотив пісні «Маленькая страна») 

Є в нашій школі затишненький 
Таємний кабінет 
Там серед карт і мінералів 
…………………………………….., 
А наш географ все мандрує 
По карті він щодня 
Він зачарує , він заставить вивчити жартома.

Приспів: 
Ох, географія, ох, географія! 
Все нам розкаже , все покаже ……………………………. 
Ох, географія, ох, географія! 
Ми так старались , так навчались, 
Знали урок щодня.

( Частівки біологам) 
Від амеби до людини, 
Вивчим нерви і клітини, 
Рід, сім'ю, родину, клас, 
Біологи навчають нас. 
Еволюція життя — 
Ця наука не проста, 
Та цікаво щохвилини, 
Бо уроки — то новини. 
Розкривають нам секрети 
Про тварин Землі-планети. 
Може вам всім легко здатись 
В наших знаннях розібратись,

«Учителю історії» 
(на мотив песни «Погода в доме»): 

Який прогноз сьогодні в світі 
Що відбулося , д е й коли, 
О скільки дат , цікавих друзі

Приспів: 
Потрібен всім історик в школі 
А інше все , то суєта 
І в світі все, що там проходить 
Пояснить Віра дорога

Тиша навкруги. Йдуть екзамени. 
Вчитель десь здаля тихо промовля: 
- Розкажи мені, розкажи 
Вчила ти, чи ні? 
Відповідь луна… 
- Все забула я!

«Песня медсестре» 
(Поют на мелодию «Миллион алых роз»)

В школе у нас медсестра 
Очень нежна и мила. 
Лечит детей всех одна, 
Дарит здоровье она. 
Мы благодарны ей все, 
Нас не оставит в беде. 
Сразу на помощь придёт, 
Если болит твой живот.

Припев: 
Миллион, миллион, миллион раз в году 
Прививать, прививать, прививать ходит нас. 
И зайдя, и зайдя, и зайдя в каждый класс, 
Кормит таблетками нас. 

Під мелодію “Облака – белогривые лошадки” 

Хто у нашій їдальні не бував 
Той багато в житті іще не бачив 
Хто шкільний наш обід не куштував 
То вважайте – того минула вдача. 
Приспів: 
Кухарі, ви нам смачно готували 
Кухарі, ми перерву ту чекали 
Коли треба вже в їдальню йти на обід 
Щоб наповнити голодний нам свій живіт.

Хто дзвінки нам щоденно подавав 
Й сповіщав про закінчення уроку 
Коридори старанно підмітав 
Затишок хто робив нам всі ці роки. 
Приспів: 
Знаємо, що тримали ви у школі 
Чистоту і в приміщенні й надворі 
І хоч може й непримітний був цей ваш труд 
Та без вас було б незатишно вчитись тут.

Ведуча 1: А що там далі за сценарієм 

Ведуча 2: А далі серія « Наші досягнення» Приготувались! Камера!Світло! Дубль шостий, серія шість « Захист проекту» Дзвінок

На сцені стіл, за столом сидить Василь Петрович - викладач інформатики, входить учень Іванов Петя. 

Петя: Здрастуйте, Василь Петрович, я ось по інформатиці роботку приніс, можна? 

Василь Петрович: А Іванов заходьте. Захищатися прийшли? 

Петя: А що. Вже нападають? 

Василь Петрович: Та ні. Я говорю - проект прийшли захищати? 

Петя: Це ви про 10-і класи чи що? 

Василь Петрович: Що про 10-і класи? 

Петя: Та ви не турбуйтеся я сильний вони у мене це не віднімуть! (показує залу пачку паперу) 

Василь Петрович:Гаразд, досить мені голову морочити. Давайте сюди і захищайтеся. 

Петя: (схоплюється) Від вас! Це означає,що ви теж... 

Василь Петрович: Ну, досить валяти дурня! 

Петя: Неправда! Сидоров сам спіткнувся. Я просто мимо проходив 

Василь Петрович: (дратуючись) Та що ви мені все - 10-і класи, Сидоров, Петров... 

Петя: Ось бачите, ви вже самі все знаєте. І як Сидоров Петрову підніжку підставив, і як 10-ти классники дошку воском намазали, і як Демушкина фізкультуру прогуляла, і що вчора весь наш клас без форми прийшов... І хто заклав ... Ось є ж люди, а? Я звичайно все розумію, це неправильно. Але закладати ж навіщо? Ось якби ви в школі вчилися, то заклали б свій клас, ну наприклад, щодо прогулу? 

Василь Петрович: Ні. 

Петя: Ось бачите, навіть ви мене розумієте. Ось знайшовся ж хтось. А потім всі на мене спишуть. Скажуть, Іванов, ти у Василя Петровича був? Значить ти і заклав. Жах. Ніякої солідарності! Що за молодь пішла. 

Входить Петров. Робить знаки Іванову. 

Петя: Та, почекай, ти бачиш, здаю. 

Василь Петрович: Гаразд, досить мені голову морочити. Давайте сюди і захищайтеся. 

Василь Петрович: Іванов. Давайте займемося вашим проектом. 

Петя: А що ним займатися, я вже все зробив. Ось він лежить, перед вами. Листочки такі чисто-чисті, букви рівно-рівні. Невже ви за нього не поставите хоч би 6, ну або 5? 

Василь Петрович: Почекайте. Будь ласка, адже ми ще не почали розмовляти. 

Петя: Ой, не лукавте! То хіба ви, з вашим (оглядає його від ніг до голови) 40-річним стажем не можете побачити те, що ховається за ... цими листками: ці безсонні ночі, ці купи книг, які довелося переворушити, ці страждання і муки творчості!... Ну хоч би 4 воно це коштує, а? 

Входить Валя.

Валя: Петю, ну скільки можна, нас же на географії чекають... 

Петя: Ну, зараз. (Вчителеві) ну що, домовилися? 

Василь Петрович: Я все-таки вважаю за краще спочатку поглянути роботу... 

Петя: Ні, все-таки ви до мене не справедливі. Ну, добре, добре. Якщо ви так наполягаєте, дивиться, (вертить перед вчителем роботою) дивитеся, і хай вас потім не мучить совість за мої безцільно невиспані ночі! Вчителеві удається схопити роботу. 

Василь Петрович: Давайте пройдемося по критеріях оцінювання. 

Петя: Давайте (дістає листок). Так, (читає) робота виконана самостійно. Ось дивиться (показує всім першу сторінку на якій крупно написано "Самостійна"). Так, в процесі роботи освоєні навики групової роботи, або ще ...використані додаткові джерела інформації. Звичайно, освоєні, звичайно, використані, ми ж її всім класом по інтернету викачували. 

Василь Петрович: Іванов, а ви якими критеріями користувалися? 

Петя: Ось (протягує листок). 

Василь Петрович: Так це того року. Цього року нові вийшли (дістає товстенну теку і кладе її на стіл). 

Петя: Це що за купа? 

Василь Петрович: Яка купа? 

Петя: Ну, ось написано "Купа". 

Василь Петрович: Це не "Купа" написано, а "Гуде", грамотій. Варіант, що адаптує для російськомовного населення. (показує всім другу сторінку на якій написане "Guide"). Ось давайте поглянемо, що у нас з між предметними зв'язками... Входять Петров і Валя.

Петров: Ви нас вибачте Василь Петрович, але нам дуже Петька потрібний... 

Петя: З міжпредметними все відмінно! Я зараз швиденько піду її на географії захищу, потім Мишко на фізиці, а ще, я її Вальці обіцяв, у неї щось з математикою проблеми. А потім знову до вас прийду, добре, я швидко? Учні вибігають. 

Увага , увага! Знімаємо в прямому ефірі. Дубль сьомий,серія сім « Шкільний наш вальс» Дзвінок ( під музику «Москва слезам не верит») 

- Що це у нас відбувається? 
- Це випускний. 
- Це випускний, ви вважаєте? 
- Так, я вважаю. 
Саме сьогодні до вирію ми проводжаєм 
Миті дитинства, секунди, хвилини і дні. 
- Що буде далі? 
- Що далі? А просто життя. 
- Просто життя, ви гадаєте? 
- Так, я гадаю. 
В юності потяг сьогодні з тобою сідаєм, 
Ну а в дитинство не буде уже вороття. 
- Що ж нам робити? 
- Учитись, кохати і - жить. 
Шити вбрання випускне, ну а згодом - весільне. 
- Як, ви вважаєте, все це робити доцільно? 
- Так, я вважаю, що все це потрібно робить. 
Свічку надії ніколи в собі не гасить 
І посміхатися в мить переможну й невдалу. 
Ну так дозвольте ж на честь цього першого балу 
Руку на танець, дівчинонько, в вас попросить. 
- Білі, бузкові, небесні ясні кольори. 
Посмішки, сльози і вальсу прощального звуки. 
- Бал починається, дайте ж, дівчинонько, руку - 
І раз-два-три, раз-два-три, раз-два-три, раз-два-три. (Танцюють вальс, до них приєднуються інші пари). 

( ВАЛЬС Когда уйдем со школьного двора) 

Він: Мені здається, що ми про щось забули. 

Вона: Звичайно, про шкільне кохання. Дубль восьмий, серія вісім ШКІЛЬНЕ КОХАННЯ -ПЕРШЕ НЕЗАБУТНЄ. Дзвінок

Він: Яке може бути кохання? На нього в нас не вистачає ні грошей, ні сил. У голові тільки контрольні, заліки, атестації, лабораторні, практичні, усне опитування, самостійні, ЗНО й знову контрольні, заліки, атестації... 

Вона (роздратовано): Що ти заладив: контрольні, заліки... (спокійно). Сьогодні у нас свято, тому можна забути про все на світі, подивитись коханому в вічі, поблукати вулицями, зачаруватися мелодійною піснею.. 

ПІСНЯ ( ………………………………. Перше кохання мінус) 

Він: Дуже хочеться поділитися своїм набутим досвідом 

Вона: А це вже дубль» дев’ятий , серія дев’ять « Життєвий досвід» Дзвінок 

Він: Пройшовши шкільну науку життя, наші випускники вже можуть дати корисні поради своїм наступникам.

Вона: На уроках відповідай голосно і впевнено, а головне—не зупиняйся. 
Коли буде потрібно — тебе зупинять. 
• Якщо вчитель киває головою, можеш повторити те, що уже сказав раніше, ще раз, тільки більш виразно і впевнено. 
• Коли відповідаєш, завжди посміхайся. Це додасть тобі впевненості і введе в оману вчителя. 
• Ніколи не жартуй з учителем — це небезпечно. Він може не зрозуміти жарту і теж пожартувати у відповідь. А жартують вони серйозно. 
• Коли відчуваєш, що не можеш дати відповідь на запитання — не спіши повідомляти про це. Нехай самі додумаються. 
• Під час відповіді важко покашлюй у кулак, розтирай область серця, натякаючи на слабке здоров'я, втрачене під час підготовки до іспиту. Розжалобити не розжалобиш, але час на обдумування виграєш. 
• Якщо ти ідеш вулицею і тобі посміхнулась незнайома дівчина, не спіши радіти, оглянься, чи не сміються над тобою інші. 
• Якщо ти помітив, що твій шлях всипаний квітами, передчасно на радій. Можливо, ти просто-напросто потрапив на клумбу. 
• Перше правило історії: історія не повторюється. Це історики повторюють один одного. 
• Правило визначення деяких наук: якщо воно зелене чи ворушиться — це біологія; тхне — хімія; якщо не діє — фізика. 
• Правило точності: відмірюй мікрометром, відмічай крейдою, відрубуй сокирою. 
• Правило для завуча з навчальної роботи: стільки наплодилося вундеркіндів, що нормальним дітям і погратися нема з ким. 
• Правило для класного керівника: докорінно неправильне виховання теж може дати чудові плоди. 
• Правило вчителям: дорослі не знають значно більше, ніж діти хотіли б від них дізнатися. 
• Правило для батьків: починати виховувати дітей треба з найранішого віку, аби... залишився час на перевиховання. 

Він: А далі серія батькам присвячена Дубль десятий Серія десять « Подяка батькам» Дзвінок

Випускник 1: Сьогодні отримали вже атестати, 
Батьків знов на раду треба скликати. 
Разом всі мами, разом всі тата. 
Хочемо рідних усіх привітати, 
Дорослими стали їхні малята! 

Випускник 2: Спасибі вам, наші татусі і неньки, 
Голова в вас боліла, як були ми маленькі, 
Як вранці до школи ви нас відправляли, 
Постійно щоденники перевіряли, 
Уроки учити нас заставляли, 
Коліна розбиті нам лікували. 

Випускник 3: Школа скінчилась, ніде правди діти, — 
Тепер буде серце за нас боліти. 
Здоров'я вам, рідні, років багато. 
Найкращі слова у житті — батько й мати. 

ПІСНЯ. Батьки мінус 

СЛОВО БАТЬКАМ ( Слово для привітання надається ………………………………………..) 

Він: Дубль одинадцятий, серія одинадцять «Прощання зі школою» Дзвінок 
Увага! Приготуватись усім. 

Вона: Наша дорога лежить через кордон між країнами Дитинства і Дорослості. При переїзді кордону - потрібно мати документи. 

Він: А колективні візитки приймаються? 

Вона: А чому б і ні! Дубль одинадцятий…

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://orgznz.at.ua