Минуле в майбутнє крізь роки пливе.
СЦЕНАРІЙ СВЯТА “ОСТАННІЙ ДЗВІНОК”
Учні школи шикуються на лінійку.
Ведучий 1: Було так до нас і надалі так буде,
Час швидко летить уперед, в майбуття,
О, ні! Не даремно порівнюють люди
Із морем бурхливим учнівське життя.
Сплилися, мов квіти, тут діти й дорослі,
Минуле в майбутнє крізь роки пливе.
Вітаємо Вас , учні нашої школи!
І тих, хто із Вами поруч іде.
Ведучий 2: Летять роки, немов пташина зграя,
Пливуть роки потоком швидких рік
І мчать вони ласкавими вітрами,
Біжать мільйонами стежинок і доріг.
Роки летять неначе журавлі,
Не встигнеш оглянутися навколо:
Недавно зовсім ви були малі,
А вже сьогодні ви закінчуєте школу.
Директор школи запрошує учнів першого та одинадцятого класу на урочисту лінійку. Першачки виводять випускників.
Ведучий 1: Стоголосо музика лунає
Понад хмари лине срібний спів –
Нині школа радісно стрічає
Свято гомінке випускників.
Ведучий 2: Зупинімось, браття не лукаві!
В доленоснім поклику століть.
Юність незалежної держави
Перед майбуттям своїм стоїть.
Ведучий 1: Їй дерзати, жити і творити
До зірок виборювати шлях,
Їй непереможно майоріти
В синьо-жовтих наших прапорах.
Директор оголошує свято відкритим. Звучить гімн України.
Ведучий 1: Серед світів, серед країн далеких,
Цвіте твого дитинства світлий сад.
До нього повертаються лелеки,
Приводять до гніздечка лелечат.
Ведучий 2: До неї повертаються назавжди,
У храм науки, де горить зоря.
І щиро, як дитину, обійнявши,
Тебе прийме школа рідна твоя.
Ведучий 1: До слова запрошуємо директора школи …………………………
(Виступ директора школи.)
Випускник: О, рідна школо! На твоїм порозі
Встрічаєм свято радісне й сумне,
Останній дзвоник продзвенить сьогодні
І дзвін його, неначе сон майне.
А світ такий розвесняний навколо,
Бринить край сонця черешнева віть,
Прощаючись з тобою, рідна школо,
Твоє майбутнє нині тут стоїть.
Директора букетом я вітаю
Щастя, здоров’я щиро побажаю.
За будні сповнені роботи,
За директорські і вчительські турботи.
І за радість щиру пізнання,
За любов і за міцні знання.
(вручає букет директору)
Ведучий 2: Шановні присутні!
Зараз наказ “Про допуск учнів до державної підсумкової атестації” зачитає заступник директора школи по навчально-виховній роботі ………………………………………….
(читається наказ)
Випускник: День сьогодні такий незвичайний,
Сонце встало умите в росі.
Скликав в школу нас дзвоник останній.
Ми хвилюємось зараз усі.
І до завуча слово тримаєм,
А до нас говорив він не раз.
То ж нехай він нас запам’ятає,
Як самий чемний 11 клас.
Дороги в майбутнє… Колись і вони завертають.
Відчиняться двері – ми рідний побачимо клас.
Тут нас зрозуміють, розрадять і завжди чекають,
Бо вчитель ніколи не зможе забути про нас.
( букет завучу)
Ведучий 1: Урочистий і особливий день сьогодні не тільки для учнів одинадцятого класу, а і для їх батьків. Адже це вони пройшли із ними крок у крок сімнадцять років життя. Це до них прихилялись голови у хвилини відчаю і невдач, це до них спішили у хвилини радості, це вони відчували щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей. Батьки – це той промінь сімейного вогника, що світитиме Вам завжди і усюди.
Ведучий 2: Запрошуємо до привітального слова маму випускника – ………………………………………………………………………………………………
Випускник: Несе надії день святковий,
Мов подих радісний весни.
За вашу вірність у любові,
Що не згаса до сивини,
За всі сніданки і обіди,
За сад весняний у цвіту,
Сердечне Вам спасибі, мамо,
За щедру Вашу доброту.
За колискову ніжну казку,
Що зачаровує дітей,
За щиру усмішку і ласку,
З якими йдете до людей.
Ви – надійна підтримка в дорозі.
Добра Ви ніжне джерело.
Завжди у радості й тривозі
Ми чуєм Ваших рук тепло
І Ваша щира настанова
Додасть енергії нам знову.
З любов’ю квіти я дарую
І ніжно, ніжно Вас цілую.
(всі випускники дарують квіти батькам)
Ведучий 2: Шановні одинадцятикласники. Одинадцять років тому на порозі школи Вас зустріла і сміливо повела у Країну знань перша вчителька.
Перша вчителька: добра, терпляча,
Школа й клас стали вам наче дім.
І любов її щира, гаряча
Зігрівала сердечко усім.
Ви малі на лінійці стояли,
А в очах і цікавість і страх,
В руках квітів букети тримали
І тремтіла тривога в серцях.
Дуже різна у вас усіх вдача,
Та до кожного знала підхід.
І сьогодні вона наче птахів
Відпускає вас всіх у політ.
Ведучий 1: Запрошуємо до слова першу вчительку 11 класу: …………………………………………………………………………………. (виступ)
Випускниця: Вчителів в житті було багато,
Та одну не можу я забути, -
Ту, що маму замінила й тата,
Що учила, як нам жити й бути.
Вчителько моя, найкраща в світі,
Вчитись ви навчали й працювати,
У навчанні – з книжкою дружити,
У житті – порядним, чесним стати.
Досі сняться очі, мов зірниці,
В тих очах – безмежна доброта.
Вам не гріх і в пояс поклонитись,
Вчителько моя Ви золота!
(квіти першій вчительці)
Ведучий 2: Кожен швидше рости з вас хотів.
Та ось у старшу школу ви прийшли.
Вас мудрий класний керівник зустрів
Ви чуйну людину у ньому знайшли.
Випускник: Кожен з нас до того звик,
Що є класний керівник.
Хто похвалить, хто посварить?
Хто заступиться не зрадить?
Хто нам буде говорити,
Що не хочемо ми вчити?
Як без нього далі бути?
Навіть важко це збагнути.
То ж ми хочемо і нині
Ще кілька від вас порад…
Хоч прощаємось ми з вами –
Та згадаєм вас стократ.
(Квіти класному керівникові)
Ведучий 1: Із напутнім словом до вас звертається ваш класний керівний – …………………………………………………………………………………………….
Класний керівник: Школа, як і ви, мої діти, дивиться вікнами в світ
Зібрала в букети великі мрії окрилених літ.
В школі відлунюють кроки, тут познайомились ми,
Хай же знання і уроки стануть в житті вам крильми.
Любіть життя, шануйте кожен день.
Робіть йому коштовні подарунки,
З колосся жовтого, з пісень,
З натхнення творчого, з окриленої думки.
І з дружби, що не губиться в роках,
З любові, що палає наче ватра.
Тримайте майбуття в міцних руках
У вас – безсмертя наше, наше завтра.
Випускник: Звертаємось до класного керівника:
Як добре, що ми з вами подружили.
І хоч робота ваша не легка,
Ми вам бажаємо учительської сили.
Ви кожного уміли розуміти
Вислухати і дати пораду дитині,
Уміли вимагати і жаліти,
Тож щиро вітаєм вас нині.
І доземно вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння.
(Квіти)
Випускник: Не старійте, вчителі, ніколи,
Молодість вам завжди до лиця.
Хай веде щоранку вас до школи
Споришева стежечка оця.
Ми обіцяємо совісно вам.
Людяність, що вчили, зберігати.
То ж дозвольте скромно нині нам
Квіти і любов подарувати.
(Квіти усім учителям)
Ведучий 2: Першокласники наче пташата
На святковій лінійці стоять,
А прийшли вони юність крилату
В самостійне життя проводжать.
Виступ першого класу.
Учні 11 класу дарують подарунки першокласникам.
5-тикласник: І 5 клас вас хоче привітати.
На лінійку йшли ми залюбки.
І питань до вас у нас багато,
То ж дайте відповідь, випускники.
Випускник: Якщо будете гарно навчатись,
Щоб зміною нашою стать.
Дружними бути і не зазнаватись.
Тоді можна вам дещо сказать.
5-тикласник: Чесно можу я сказати:
Вже поволі став звикати.
Сувора трохи в нас директор:
Пильнує все наче прожектор.
Телепатичні здібності в нас завуч має
І кажуть все про всіх він знає.
Випускник: Ти мій друже пам’ятай:
Людей цих завжди поважай.
І про це скажи на клас,
Що дуже добрі вони в нас.
5-тикласник: А справді у них зошит є,
Що ніби „чорним” зветься?
Випускник: Є, друже. Бачу місце в нім
Для тебе теж знайдеться.
5-тикласник: А уроки, як їх вчать?
До ночі удома?
Випускник: Та на перерві, між дзвінками.
Всім ця річ відома.
5-тикласник: Тут вчителі навчають нас.
Чому ж їх так багато?
Випускник: Вони працюють всі для вас,
Щоб ви хотіли знати.
5-тикласник: А як у тебе фізкультура?
Бо так нас загружають.
Випускник: Зате міцна буде фігура.
Бачиш, як випускники виглядають.
5-тикласник: То візьміть мене до вас,
Хочу я у вищий клас.
Випускник: Ой, друже, поспішаєш ти,
Треба трохи підрости…
Шкільне життя ще попереду,
Часу у вас доволі.
Тратити його не треба –
Цінуйте його у школі.
5-тикласник: Добре, нашим передам
Науку вашу й слово.
Бажаємо удачі вам.
На цьому: „Будь здоровий!” (подає руку)
Ведучий 1: Ми хочемо, щоб вас ще привітали
10 клас, які вас добре знали.
Вони вам трохи заздрять, але все ж
Бажають щастя й радості без меж.
10-тикласник: Дорогі наші друзі! Хай би мить зупинилась:
Пролунає цей дзвоник – і дитинство скінчилось.
Потім вибір нелегкий: Що робити? Ким бути?
Потім вступ до училища чи в інститути…
10-тикласник: Шлях тернистий, але навіть цікавий.
Хай знайде собі кожен і навчання і справу,
Не впадайте у відчай, коли складно вам буде,
Вірте у світи є ще добрії люди.
10-тикласник: Хай не буде у долі місця смутку і тузі,
Хай зустрінуться щирі, добрі, віддані друзі!
Щоб ніколи образи і злих слів вам не чути.
Було приємно із вами тут навчатися й бути.
10-тикласник: То ж бажаємо далі на шляху вам не впасти,
Атестацію в школі на відмінно щоб скласти.
Ще повагу до школи зберігати велику.
І останній свій дзвоник пам’ятати до віку.
10-тикласник: Всім зрозуміло без слова напутнього,
Без урочистих промов голосних:
Вашим щасливим квитком до майбутнього
Стане почесне звання „випускник”.
10-тикласник: Щоб здійснилися мрій, бажання
Вам не треба ніяк ворожить.
Пропонуємо вам на прощання:
Стрічки мрії усі пов’яжіть
(випускники в’яжуть на дерево стрічки бажання).
Випускник: Затихнуть пісні – і почнеться урок,
Урок, на який не подзвонить дзвінок.
За парту не сядемо так, як завжди
Учитель з журналом не зайде туди.
Учитель наш рідний не буде вже там,
П’ятірок і двійок ставити нам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.
Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути і літо, й зима.
Не сорок він зовсім триває хвилин,
А довгі роки не вгава його плин.
Урок, однокласнику, твердо затям,
І перший й останній. Він зветься життям.
(Ми залишаємо в цих стінах частинку себе.
І на згадку про нас ми хочемо подарувати школі невеликий сувенір.)
Ведучий 2: Дитинство ваше вже пішло тихенько.
Самі ви цього ще не зрозуміли.
То ж кульки в небо відпустіть легенько,
Щоб ваші мрії теж у вись злетіли.
(випускники відпускають кульки у небо)
Ведучий 1: Для нас ще буде школа і навчання,
Нас вересень ще скличе на поріг.
А вам прийшла пора прощання
І перед вами тисячі доріг.
Ведучий 2:Тож дай вам Бог у мирі всім прожити,
Щоб ваші руки знали ремесло.
Життя любить, а ще - людей любити,
Щоб легко і щасливо вам було.
Ведучий 1: Ваш потяг майже вирушає
І не будемо його ми зупиняти
Четвертий клас тепер чекає
Ваше місце у школі зайняти.
Ведучий 2: Наказ четвертому класу (майбутньому 5) від випускників зачитує учень 11 класу ………………………………………………………………………..
Випускник: Наказ 11 класу по …………………………………. загальноосвітній школі від … ……………………………………. року „Настанови четвертому класу”
1. Не забувайте відвідувати школу;
2.Цінуйте свої вихідні і канікули;
3. Не засмучуйте рідних вчителів, пам’ятайте: їх здоров’я у ваших руках;
4. Поводьтеся і навчайтеся так, щоб ваші батьки ходили до школи, як на свято;
5. Не доламуйте залишки шкільного інвентаря, бережіть таким чином гроші батьків;
5. Увагу на уроці направляйте на вчителя і дошку, а не на сусіда і вікно;
6. Навчайтесь так, щоб і через роки ви з гордістю могли показати щоденник своїм дітям;
7. Пам’ятайте, що ваша класна кімната – це ваше обличчя, вмивайте його щодня;
8. Знайте, класний керівник – особа недоторканна, яка несе відповідальність за вас, а ви маєте зберегти його і передати в 11 класі іншим четвертокласникам;
9. Гордіться тим, що ви навчаєтесь у найкращій сільській школі району, де працюють найкращі вчителі.
10. Контроль за виконанням даного наказу покладається на одинадцятикласників 20…. року. (теперішніх 10-класників)
(вручає наказ 4 класу)
Ведучий 1: Ну от і все. Лінійка урочиста
Для вас скінчиться і останній раз
Дзвінкова пісня радісна і чиста,
До глибини душі стривожить вас.
Ведучий 2: Дзвени над минулим і над прийдешнім,
Поклич в останнє на урок.
Дзвени над дитинством з яким попрощались,
Веселий, сумний ваш останній дзвінок.
Ведучий 1: Право подати останній дзвоник надається учневі 11 класу …………………………………………………………………. та учениці 1-го класу …………………………………………………………………
Подається останній дзвінок. Випускник із першокласницею обходять стрій, доходячи до середини шеренги 11 класу. Виводять їх на журавлиний ключ. Після чого першокласниця стає на своє місце.
Ведучий 1: Ну що ж лишилося зробити?
Присутнім висновок простий:
Випускникам всім побажати
Знайти свій ключик золотий.
Ведучий 2: Що ж, відлітайте ключем журавлиним ,
У вирій життя школа вас проводжа.
Нехай все життя ваше буде щасливим,
Наснаги бажаємо вам і добра!
Директор школи відпускає одинадцятикласників на останній урок.
Продовжується лінійка. Виступають директор та завуч.
Завершення свята.
Звучить Гімн України.
Авторство, на жаль, не встановлено
Джерело: http://goloskivlt.at.ua



Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").