СЦЕНАРІЙ  СВЯТА  “ОСТАННІЙ  ДЗВІНОК”

Учні школи шикуються на лінійку.

Ведучий 1: Було так до нас і надалі так буде,

Час швидко летить уперед, в майбуття,

О, ні! Не даремно порівнюють люди

Із морем бурхливим учнівське життя.

Сплилися, мов квіти, тут діти й дорослі,

Минуле в майбутнє крізь роки пливе.

Вітаємо Вас , учні нашої школи!

І тих, хто із Вами поруч іде.

Ведучий 2: Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком швидких рік

І мчать вони ласкавими вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

Роки летять неначе журавлі,

Не встигнеш оглянутися навколо:

Недавно зовсім ви були малі,

А вже сьогодні ви закінчуєте школу.

Директор школи запрошує учнів першого та одинадцятого класу на урочисту лінійку.  Першачки виводять випускників.

Ведучий 1: Стоголосо музика лунає

Понад хмари лине срібний спів –

Нині школа радісно стрічає

Свято гомінке випускників.

Ведучий 2: Зупинімось, браття не лукаві!

В доленоснім поклику століть.

Юність незалежної держави

Перед майбуттям своїм стоїть.

Ведучий 1: Їй дерзати, жити і творити

До зірок виборювати шлях,

Їй непереможно майоріти

В синьо-жовтих наших прапорах.

Директор оголошує свято відкритим. Звучить гімн України.

Ведучий 1: Серед світів, серед країн далеких,

Цвіте твого дитинства світлий сад.

До нього повертаються лелеки,

Приводять до гніздечка лелечат.

Ведучий 2: До неї повертаються назавжди,

У храм науки, де горить зоря.

І щиро, як дитину, обійнявши,

Тебе прийме школа рідна твоя.

Ведучий 1: До слова запрошуємо директора школи …………………………

(Виступ директора школи.)

Випускник: О, рідна школо! На твоїм порозі

Встрічаєм свято радісне й сумне,

Останній дзвоник продзвенить сьогодні

І дзвін його, неначе сон майне.

А світ такий розвесняний навколо,

Бринить край сонця черешнева віть,

Прощаючись з тобою, рідна школо,

Твоє майбутнє нині тут стоїть.

Директора букетом я вітаю

Щастя, здоров’я щиро побажаю.

За будні сповнені роботи,

За директорські і вчительські турботи.

І за радість щиру пізнання,

За любов і за міцні знання.

(вручає букет директору)

Ведучий 2: Шановні присутні!

Зараз наказ “Про допуск учнів до державної підсумкової атестації” зачитає заступник директора школи по навчально-виховній роботі ………………………………………….

(читається наказ)

Випускник: День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало умите в росі.

Скликав в школу нас дзвоник останній.

Ми хвилюємось зараз усі.

І до завуча слово тримаєм,

А до нас говорив він не раз.

То ж нехай він нас запам’ятає,

Як самий чемний 11 клас.

Дороги в майбутнє… Колись і вони завертають.

Відчиняться двері – ми рідний побачимо клас.

Тут нас зрозуміють, розрадять і завжди чекають,

Бо вчитель ніколи не зможе забути про нас.

( букет завучу)

Ведучий 1: Урочистий і особливий день сьогодні не тільки для учнів одинадцятого класу, а і для їх батьків. Адже це вони пройшли із ними крок у крок сімнадцять років життя. Це до них прихилялись голови у хвилини відчаю і невдач, це до них спішили у хвилини радості, це вони відчували щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей. Батьки – це той промінь сімейного вогника, що світитиме Вам завжди і усюди.

Ведучий 2: Запрошуємо до привітального слова маму випускника – ………………………………………………………………………………………………

Випускник: Несе надії день святковий,

Мов подих радісний весни.

За вашу вірність у любові,

Що не згаса до сивини,

За всі сніданки і обіди,

За сад весняний у цвіту,

Сердечне Вам спасибі, мамо,

За щедру Вашу доброту.

За колискову ніжну казку,

Що зачаровує дітей,

За щиру усмішку і ласку,

З якими йдете до людей.

Ви – надійна підтримка в дорозі.

Добра Ви ніжне джерело.

Завжди у радості й тривозі

Ми чуєм Ваших рук тепло

І Ваша щира настанова

Додасть енергії нам знову.

З любов’ю квіти я дарую

 І ніжно, ніжно Вас цілую.

(всі випускники дарують квіти батькам)

Ведучий 2: Шановні одинадцятикласники. Одинадцять років тому на порозі школи Вас зустріла і сміливо повела у Країну знань перша вчителька.

Перша вчителька: добра, терпляча,

Школа й клас стали вам наче дім.

І любов її щира, гаряча

Зігрівала сердечко усім.

Ви малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість і страх,

В руках квітів букети тримали

І тремтіла тривога в серцях.

Дуже різна  у вас усіх вдача,

Та до кожного знала підхід.

І сьогодні вона наче птахів

Відпускає вас всіх у політ.

Ведучий 1: Запрошуємо до слова першу вчительку 11 класу: …………………………………………………………………………………. (виступ)

Випускниця: Вчителів в житті було багато,

Та одну не можу я забути, -

Ту, що маму замінила й тата,

 Що учила, як нам жити й бути.

Вчителько моя, найкраща в світі,

Вчитись ви навчали й працювати,

У навчанні – з книжкою дружити,

У житті – порядним, чесним стати.

Досі сняться очі, мов зірниці,

В тих очах – безмежна доброта.

Вам не гріх і в пояс поклонитись,

Вчителько моя Ви золота!

(квіти першій вчительці)

Ведучий 2: Кожен швидше рости з вас хотів.

Та ось у старшу школу ви прийшли.

Вас мудрий класний керівник зустрів

Ви чуйну людину у ньому знайшли.

Випускник: Кожен з нас до того звик,

Що є класний керівник.

Хто похвалить, хто посварить?

Хто заступиться не зрадить?

Хто нам буде говорити,

Що не хочемо ми вчити?

Як без нього далі бути?

Навіть важко це збагнути.

То ж  ми хочемо і нині

Ще кілька від вас порад…

Хоч прощаємось ми з вами –

Та згадаєм вас стократ.

(Квіти класному  керівникові)

Ведучий 1: Із напутнім словом до вас звертається ваш класний керівний – …………………………………………………………………………………………….

Класний керівник: Школа, як і ви, мої діти, дивиться вікнами в світ

Зібрала в букети великі мрії окрилених літ.

В школі відлунюють кроки, тут познайомились ми,

Хай же знання і уроки стануть в житті вам крильми.

Любіть життя, шануйте кожен день.

Робіть йому коштовні подарунки,

З колосся жовтого,  з пісень,

З натхнення творчого, з окриленої думки.

І з дружби, що не губиться в роках,

З любові, що палає наче ватра.

Тримайте майбуття в міцних руках

У вас – безсмертя наше, наше завтра.

Випускник: Звертаємось до класного керівника:

Як добре, що ми з вами подружили.

І хоч робота ваша не легка,

Ми вам бажаємо учительської сили.

Ви кожного уміли розуміти

Вислухати і дати пораду дитині,

Уміли вимагати і жаліти,

Тож щиро вітаєм вас нині.

І доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння.

Ми дорослими стали людьми,

Тож спасибі за ваше терпіння.

(Квіти)

Випускник: Не старійте, вчителі, ніколи,

Молодість вам завжди до лиця.

Хай веде щоранку вас до школи

Споришева стежечка оця.

Ми обіцяємо совісно вам.

Людяність, що вчили, зберігати.

То ж дозвольте скромно нині нам

Квіти і любов подарувати.

(Квіти усім учителям)

Ведучий 2: Першокласники наче пташата

На святковій лінійці стоять,

А прийшли вони юність крилату

В самостійне життя проводжать.

Виступ першого класу.

Учні 11 класу дарують подарунки першокласникам.

5-тикласник: І 5 клас вас хоче привітати.

На лінійку йшли ми залюбки.

І питань до вас у нас багато,

То ж дайте відповідь, випускники.

Випускник: Якщо будете гарно навчатись,

Щоб зміною нашою стать.

Дружними бути і не зазнаватись.

Тоді можна вам дещо сказать.

5-тикласник: Чесно можу я сказати:

Вже поволі став звикати.

Сувора трохи в нас директор:

Пильнує все наче прожектор.

Телепатичні здібності в нас завуч має

І кажуть все про всіх він знає.

Випускник: Ти мій друже пам’ятай:

Людей цих завжди поважай.

І про це скажи на клас,

Що дуже добрі вони в нас.

5-тикласник: А справді у них зошит є,

Що ніби „чорним” зветься?

Випускник: Є, друже. Бачу місце в нім

Для тебе теж знайдеться.

5-тикласник: А уроки, як їх вчать?

До ночі  удома?

Випускник: Та на перерві, між дзвінками.

Всім ця річ відома.

5-тикласник: Тут вчителі навчають нас.

Чому ж їх так багато?

Випускник: Вони працюють всі для вас,

Щоб ви хотіли знати.

5-тикласник: А як у тебе фізкультура?

Бо так нас загружають.

Випускник: Зате міцна буде фігура.

Бачиш, як випускники виглядають.

5-тикласник: То візьміть мене до вас,

Хочу я у вищий клас.

Випускник: Ой, друже, поспішаєш ти,

Треба трохи підрости…

Шкільне життя ще попереду,

Часу у вас доволі.

Тратити його не треба –

Цінуйте його у школі.

5-тикласник: Добре, нашим передам

Науку вашу й слово.

Бажаємо удачі вам.

На цьому: „Будь здоровий!” (подає руку)

Ведучий 1: Ми хочемо, щоб вас ще привітали

10 клас, які вас добре знали.

Вони вам трохи заздрять, але все ж

Бажають щастя й радості без меж.

10-тикласник: Дорогі наші друзі! Хай би мить зупинилась:

Пролунає цей дзвоник – і дитинство скінчилось.

Потім вибір нелегкий: Що робити? Ким бути?

Потім вступ до училища чи в інститути…

10-тикласник: Шлях тернистий, але навіть цікавий.

Хай знайде собі кожен і навчання і справу,

Не впадайте у відчай, коли складно вам буде,

Вірте у світи є ще добрії люди.

10-тикласник: Хай не буде у долі місця смутку і тузі,

Хай зустрінуться щирі, добрі, віддані друзі!

Щоб ніколи образи і злих слів вам не чути.

Було приємно із вами тут навчатися й бути.

10-тикласник: То ж бажаємо далі на шляху вам не впасти,

Атестацію в школі на відмінно щоб скласти.

Ще повагу до школи зберігати велику.

І останній свій дзвоник пам’ятати до віку.

10-тикласник: Всім зрозуміло без слова напутнього,

Без урочистих промов голосних:

Вашим щасливим квитком до майбутнього

Стане почесне звання „випускник”.

10-тикласник: Щоб здійснилися мрій, бажання

Вам не треба ніяк ворожить.

Пропонуємо вам на прощання:

Стрічки мрії усі пов’яжіть

(випускники в’яжуть на дерево стрічки бажання).

Випускник: Затихнуть пісні – і почнеться урок,

Урок, на який не подзвонить дзвінок.

 За парту не сядемо так, як завжди

Учитель з журналом не зайде туди.

Учитель наш рідний не буде вже там,

П’ятірок і двійок ставити нам.

Із того уроку не можна втекти,

Й погану оцінку не виправиш ти.

Перерв і канікул у ньому нема,

Хоч може минути і літо, й зима.

Не сорок він зовсім триває хвилин,

А довгі роки не вгава його плин.

Урок, однокласнику, твердо затям,

І перший й останній. Він зветься життям.

(Ми залишаємо в цих стінах частинку себе.

І на згадку про нас ми хочемо подарувати школі невеликий сувенір.)

 Ведучий 2: Дитинство ваше вже пішло тихенько.

Самі ви цього ще не зрозуміли.

То ж кульки в небо відпустіть легенько,

Щоб ваші мрії теж у вись злетіли.

(випускники відпускають кульки у небо)

Ведучий 1: Для нас ще буде школа і навчання,

Нас вересень ще скличе на поріг.

А вам прийшла пора прощання

І перед вами тисячі доріг.

Ведучий 2:Тож дай вам Бог у мирі всім прожити,

Щоб ваші руки знали ремесло.

Життя любить, а ще - людей любити,

Щоб легко і щасливо вам було.

Ведучий 1: Ваш потяг майже вирушає

І не будемо його ми зупиняти

Четвертий клас тепер чекає

Ваше місце у школі зайняти.

Ведучий 2: Наказ четвертому класу (майбутньому 5) від випускників зачитує учень 11 класу ………………………………………………………………………..

Випускник: Наказ 11 класу по …………………………………. загальноосвітній школі від … ……………………………………. року „Настанови четвертому класу”

1. Не забувайте відвідувати школу;

2.Цінуйте свої вихідні і канікули;

3. Не засмучуйте рідних вчителів, пам’ятайте: їх здоров’я у ваших руках;

4. Поводьтеся і навчайтеся так, щоб ваші батьки ходили  до школи, як на свято;

5. Не доламуйте залишки шкільного інвентаря, бережіть таким чином гроші батьків;

5. Увагу на уроці направляйте на вчителя і дошку, а не на сусіда і вікно;

6. Навчайтесь так, щоб і через роки ви з гордістю могли показати  щоденник своїм дітям;

7. Пам’ятайте, що ваша класна кімната – це ваше обличчя, вмивайте його щодня;

8. Знайте, класний керівник – особа недоторканна, яка несе відповідальність за вас, а ви маєте зберегти його і передати в 11 класі іншим четвертокласникам;

9. Гордіться тим, що ви навчаєтесь у найкращій сільській школі району, де працюють найкращі вчителі.

10. Контроль за виконанням даного наказу покладається на одинадцятикласників 20…. року. (теперішніх 10-класників)

(вручає наказ 4 класу)

Ведучий 1: Ну от і все. Лінійка урочиста

Для вас скінчиться і останній раз

Дзвінкова пісня радісна і чиста,

До глибини душі стривожить  вас.

Ведучий 2: Дзвени над минулим і над прийдешнім,

Поклич в останнє на урок.

Дзвени над дитинством з яким попрощались,

Веселий, сумний ваш останній дзвінок.

Ведучий 1: Право подати останній дзвоник надається учневі 11 класу …………………………………………………………………. та учениці 1-го класу …………………………………………………………………

Подається останній дзвінок. Випускник із першокласницею обходять стрій, доходячи до середини шеренги 11 класу. Виводять їх на журавлиний ключ. Після чого першокласниця стає на своє місце.

Ведучий 1: Ну що ж лишилося зробити?

Присутнім висновок простий:

Випускникам всім побажати

Знайти свій ключик золотий.

Ведучий 2: Що ж, відлітайте ключем журавлиним ,

У вирій життя школа вас проводжа.

Нехай все життя ваше буде щасливим,

Наснаги бажаємо вам і добра!

Директор школи відпускає одинадцятикласників на останній урок.

Продовжується лінійка. Виступають директор та завуч.

Завершення свята.

Звучить  Гімн України.

 

Авторство, на жаль, не встановлено

Джерело: http://goloskivlt.at.ua

Найважливіше
з теорії детективу!

Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com

Читати журнал "Дніпро" Статті

ОГОЛОШЕННЯ

До уваги передплатників!

Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!

Передплатити журнали можна:

на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;

за телефоном:
(044) 454-12-80;

у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ

«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»

(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!

Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.

Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.

Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.

Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").