English Українське

Facebook YouTube Суперкниги

Вхід
для передплатників

Ввести код абонемента

Рубрики, Форуми

Тексти шкільної літератури

О НАЧАЛІ ВОЙНИ ХМЕЛНИЦКОГО *

1 частина

Початок и причина войни Хмелницкого ест едино от ляхов на православіе гоненіе ¹ и козаком ² отягощеніе ³. Тогда бо оным не хотячи ⁴, чего не звикли были ⁵ панщини робити, на службу замковую обернено, которих з листами  ⁶ и в городі ⁷ до хандоження коней старостове ⁸ держали, в дворах грубу, тоест печи палити, псов хандожити ⁹, дворі змітати ¹⁰ и до инших ¹¹ незносных діл приставляли. Знову зась которіе зоставали козаками реестровимы, а над оними полковникове шляхта панове от ¹² гетмана коронного насиланніе были, которіе б от їх волности ¹³ бинамній не дбаючи, але яко могучи оных [с] мірали ¹⁴,легце поважаючи. Плату, которая постановлена была на козаки от короля его милости и Речи посполитой по золотих тридцять на рок, тое на себе отбірали ¹⁵, з сотниками ділячися, бо сотников не козаки оббырали ¹⁸ и настановляли ¹⁷, але полковники, кого хотіли з своей руки, жебы оным зичливими ¹⁸ \46\ были.

* Сп. Я. Козельського починається словами: «Літописец избран о войнах, о наставлениї гетманов, о изміни їх по статях и прочиїх ділах ниже слідуется...». Сп. М. Судієнка і вид. Бодянського: «Літописец о началі войны Хмелницкого».

 ¹ У сп. Козельського тут і скрізь далі немає літери «і». Замість неї послідовно вживається «и»: «православие гонение».

 ² Там же: «козакам».

 ³ Там же: «отягчение»; у вид. Бодянського: «отмщеніе».

 ⁴ У сп. Козельського це місце наведено повніше: «тогда бо оним всякие волности отнято, от инних повиписовано, которие не хотячи...»

 ⁵ У сп. Козельського літера «ы» вживається рідко, переважно в закінченнях слів. Частіше «ы» зустрічається в сп. Судієнка і в вид. Бодянського.

 ⁶ Там же: «листами».

 ⁷ Там же: «в дорозі».

 ⁸ Там же: «коней старостове хондожене».

 ⁹ Там же: «хондожити».

 ¹⁰ Там же: «зумітати».

 ¹¹ Там же: «и инних».

 ¹² Там же: замість «от» «їх и».

 ¹³ Там же: «которие о їх волностях».

 ¹⁴ Там же: правильніше: «смиряли».

 ¹⁵ Там же: «отбирали».

 ¹⁶ Там же: «обирали», у вид. Бодянського: «обірали».

 ¹⁷ У сп. Козельського: «наставляли».

 ¹⁸ Там же: «жичливими».

 

 

 ¹ У сп. Козельського: «пристановлялы».

 ² Там же: «Запорожя».

 ³ Там же: «чрез».

 ⁴ Там же: «ястребом».

 ^{5, 6} У сп. Козельського в подібних закінченнях значно частіше вживається -ови: панови, козакови.

 ⁷ Там же: «хожовали».

 ⁸ Там же: «комисара».

 ⁹ Там же: «отбирали. А полковникам особливе».

 ¹⁰ Там же: «ассаулови».

 ¹¹ Там же: «пришло».

 ¹² Там же: «тисяч».

 ¹³ Там же: «мусил».

 ¹⁴ Там же: «бидлу».

 ¹⁵ Там же: як правило, «еднак», «едного».

 ¹⁶ У сп. Судієнка: «вымислили».

 ¹⁷ У сп. Козельського: «и їх».

 ¹⁸ Там же: «толко».

 ¹⁹ Там же: додано «ж».

 ²⁰ Там же: «тилко».

 ²¹ Там же: «арендарей».

 ²² Там же: немає «салом мажут», а «же с тих же по їх шкурі».

 ²³ Там же: «потом».

* 1 * — 23 *; 24 — 180 — посилання на примітки в коментарі.

Также полковникове Козаков до всякой домовой незвичайной роботи пристановляли ¹,в поля зась пойшовши, любо якій козак достане у татар коня доброго, того отоймут, з Запорожжа ² през ³ поля дикіе з рарогом, раструбом ⁴, орлом, албо с хортом козака бідного шлет в городи, кому подарок шлючи, якому панові ⁵, не жалуючи козака, хочай бы згинул, як не трудно от татар. Знову з сь, хочай бы якого язика татарского поймали козаки, то з язиком татарским, на кого ласкав полковник, якого жолніра своего высилает до гетмана коронного, а козацкую отвагу потлумляют. В городах зась от жидов тая была кривда, же неволно Козакові ⁶ в дому своем жадного напитку на потребу свою держати, не тилко меду, горілки, пива, але и браги. Которіе зась на рибу хожували ⁷ козаки за пороги, то на Кодаку на коммисара ⁸ рибу десятую отбірали. А полковником особливо ⁹ треба дати и сотникам, и асаулові ¹⁰, и писареві, — аж до великого убозства козацтво прийшло ¹¹, а болше шести тисячей ¹² неповинно Козаков быти. Хочай и син козацкій, тую ж панщину мусіл ¹³ робити и плату давати, тое над козаками было.

Над посполством зась, любо во всем жили обфито в збожах, в бидлах ¹⁴, в пастах ¹*,але однак ¹⁵ чего не звикла была Україна терпіти, вимисли ¹⁶ великіе были от старостов и от ¹⁷ намісников, и жидов. Бо сами державци на Україні не мешкали, тилко ¹⁸ уряд держали, и так о кривдах людей посполитих мало знали, албо ¹⁹ любо и знали, толко ²⁰ засліплени будучи подарками от старост и жидов арандарей ²¹ же того не могли узнати, же їх салом по їх же шкурі и мажут ²² : з їх подданних выдравши, оним даруют, що и самому пану волно бы узяти у своего подданного, и не так ²³ бы жаловал \47\ подданній его.

 ¹ У сп. Козельського: «жит».

 ² Там же: «цукгов».

 ³ Там же: «чиним».

 ⁴ Там же: «поволовщину».

 ⁵ Там же: немає «инное».

 ⁶ Там же: «отнимане фолварков, хуторов».

 ⁷ Там же: «человіка едного».

 ⁸ Там же: немає «землі».

 ⁹ У сп. Козельського у цьому місці вставлено: «яко виже ся наменило». Пояснюючи цю примітку, слід нагадати, що в збірнику Козельського літопис Самовидця вміщений безпосередньо після уривку із літопису Граб’янки.

 ¹⁰ У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «віжливій».

 ¹¹ У сп. Козельського: «Иляш доброзичливим бил»; у сп. Судієнка і в вид, Бодянського: «зичливій».

 ¹² Там же: «королеви».

 ¹³ Там же: «роблене».

 ¹⁴ Там же: «той».

 ¹⁵ Там же: «чигринский».

 ¹⁶ Там же: «Субботові».

 ¹⁷ У сп. Козельського тут і далі замість с вживається з; у сп. Судієнка — переважно с.

 ¹⁸ Там же: «взято».

 ¹⁹ Там ж е: немає «от».

 ²⁰ Там же: «роблене челнов волно».

 ²¹ Там же: «Иляша».

 ²² У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «Ормянчина» без слова «переясловского».

 ²³ У сп. Козельського: «довідавшися».

А то леда шевлюга, леда жид ¹ богатится, по килка цуґов ² коней справляет, вимишляючи чинши ³ великіе, поволовщини ⁴, дуди, осип, мірочки сухіе, з жорнов плату и инное ⁵, отнимання фолварков ⁶, — що натрафили на чоловіка одного ⁷, у которого отняли пасіку, которая всей землі ⁸ Полской начинила біди, а тим способом.

В Чигирині місті ⁹ мешкал сотник Богдан Хмелницкий, козак ростропній в ділах козацких военних, и у писмі біглій ¹⁰, и часто у двора королевского в поселстві будучій. И под час бытности своеї с козаком значним переясловским з Іваном Ілляшем (а тот Ілляш барзо зичливим ¹¹ королеві ¹² его милости) и упросили писмо, албо привилей, на роблений ¹³ челнов на море, мимо відомость гетманов коронных, що и одержавши, тое скрито держали от полковников в Переясловлю. А под тот ¹⁴ час у вышъменованного Хмелницкого подстаростій чигиринскій ¹⁵ Чаплинскій, зостаючій от Конецполского, отнял хутор с пасікою и млином на урочищи Суботові ¹⁸, полтори милі от Чигирина, и за той хутор посвар стал с ¹⁷ подстаростим Хмелницкому. И Хмелницкій, видячи, же оного вічистіе добра оному кгвалтом видрано ¹⁸, старался фортелем, жебы тот привилей, данній от короля от ¹⁹ его милости на робленя чолновное волное ²⁰ козаком, достати, що и доказал ²*, бо маючи в дому своем у гостях того Ілляша ²¹ Ормянчика ²² переясловского и у оного вивідавшися ²³ о схованню того привилея, упоївши оного, \48\

 

 ¹ У сп. Козельського: «той привелей».

 ² Там же: немає «Четвертого».

 ³ У сп. Судієнка: «И так».

 ⁴ У сп. Козельського: «коного войска».

 ⁵ Там же: «Запорожю».

 ⁶ Там же: «могл».

 ⁷ У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: помилково «налоги».

 ⁸ У сп. Козельського: «з».

 ⁹ Там же: «пойшол».

 ¹⁰ У вид. Бодянського: «рушилось».

 ¹¹ У сп. Козельського: додано «своїх».

 ¹² Там же: «посланих».

 ¹³ Там же: «погромили».

 ¹⁴ У сп. Козельського і Судієнка зустрічається послідовно «козацство».

 ¹⁵ У сп. Козельського: послідовно вживається «уже».

 ¹⁶ Там же: «ним».

 ¹⁷ У сп. Судієнка: «з солтаном».

 ¹⁸ У сп. Козельського: додано «и усши ордами».

 ¹⁹ У сп, Козельського: «значних», у сп. Судієнка і в вид. Бодянського цього слова немає.

 ²⁰ У сп. Козельського: «Запорожю».

 ²¹ У сп. Козельського і Судієнка: переважно «себі».

ключ у пяного узявши, послал своего посланця по тот привилей ¹, данній от короля его милости Владислава Четвертого ², которій оному и привізл его посланец. И там ³ з оним привилеем Хмелницкій за пороги поишол и козаком ознаймил, же на волности козацкіе міет привилей короля его милости, до которого много войска козацкого ⁴ почалося горнути. А же на Запорожу ⁵ зоставати не мог ⁶ задля залоги ⁷, которая на тот час с ⁸ полковниками лядскими посполу з жолнірами зоставала, пошол ⁹ на Низ ку мору, на поля, к Лиману, и там войско ку оному купилося ¹⁰, утікаючи от полковников лядских. Которого Хмелницкого полковникове посилали ¹¹ на тіе поля имати и розгромити, але оній тих посланних ¹² лядских погромил ¹³, а козацтво ¹⁴ до оного пристало. И так Хмелницкій, видячи, же юже ¹⁵ учинил задор з ляхами и своего набитку, албо кгрунтов, жалуючи, вислал своїх посланцов до хана кримского, чинячи з оними ¹⁶ згоду и пріймуючи братерство, жеби ему помагали войска лядскіе зносити, що хан кримскій з солтанами ¹⁷ ордами ¹⁸ з радостію на тое позволив, и, приславши своїх означенних ¹⁹ мурз до Хмелницкого, межи собою присягу з обоїх сторон виконали на Низу, и зараз хан посилает з ордами великими Тугай бея до Хмелницкого. З которою ордою Хмелницкій на Запороже ²⁰ наступил, до которого все войско, зостаючее на Запорожу, пристало и Хмелницкого собі ²¹ за старшого приняли. \49\

 

 

 

 

 

 

 

ВОЙНА САМАЯ

РОКУ 1648*

 

*Тут і далі в сп. Козельського роки, числа позначаються літерами.

 ¹ У сп. Судієнка і вид. Бодянського: немає «на початку того ж року».

 ² У сп. Козельського: «комисара».

 ³ Там же: «Николай».

 ⁴ Там же: «зо».

 ⁵ У сп. Судієнка і вид. Бодянського: «великіе».

 ⁶ У сп. Козельського: «воскресение Христово». ’Там же: «з».

 ⁸ Там же: «присягать!».

 ⁹ Там же: «іміют зрадити».

 ¹⁰ Там же: «короние».

 ¹¹ Там же : «комисарем».

 ¹² У вид. Бодянського: «зловити».

 ¹³ У сп. Козельського: правильно «гетманове».

 ¹⁴ Там же: немає «з».

 ¹⁵ Там же: «тяжиремы».

 ¹⁶ Там же: «піхотою».

 ¹⁷ У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: немає «на Запороже».

 ¹⁸ У праці О. Рігельмана «Летописное повествование» вказано точну дату — 8 травня. Нагадаємо, що Рігельман майже скрізь ставить точну дату.

 ¹⁹ У праці О. Рігельмана названо ім’я Барабаша, якого заколов Филон Джеджалій.

На початку того ж року ¹, взявши відомость от коммисара ² козацкого, панове гетманове так коронній Миколай ³ Потоцкій, яко теж и полній Калиновскій, же юже купа немалая войска зобралася на Запорожю, до Хмелницкого приставши, зараз со ⁴ всіми войсками коронними притягли на Україну до города Черкас ³*, и там отправуючи свята великодніе ⁵ Воскресенія Христова ⁶, усе войско козацкое с ⁷ полковниками їх скупили и казали оним присягати ⁸, же не мают здрадити ⁹ полковников своїх и до Хмелницкого приставати. И так зараз по Воскресенії Христовом гетманове короннії ¹⁰ висилают войска немаліе водою Дніпром у чолнах, посадивши посполу з козаками и піхоту немецкую. А землею, полем посилает гетман Потоцкій сина своего Стефана з коммисаром ¹¹ козацким, з которими войска коронного тисячей шесть, а козацкого з тими, що у чолнах поишли, еще при коммисару тисячей шесть, приказавши оним, жеби ишли просто на Запороже до Січи зносити ¹² Хмелницкого албо осадити его з войском. И сами гетманство ¹³ з ¹⁴ войсками коронними за ними втропи помалу ишли с тяжарами ¹⁵ войсковими и піхотами ¹⁶. Хмелницкій, узявши відомость о наступленню войск коронних, не ожидаючи на Запороже ¹⁷ приходу їх, але переправившися з войсками татарскими немалими, напротив пойшол войск коронних. И испоткавъшися в полях, у урочища Жолтой Води ¹⁸, там осадил каштелянича Стефана Потоцкого и коммисара козацкого з войсками їх. А войска, которіе ишли Дніпром водою чолнами, минувши городи, не доходячи порогов, старшину ¹⁹ зостаючую при них, и піхоту німецкую, в чолнах \50\ будучую, викололи и покидали в Дніпр ⁴*.

 ¹ У вид. Бодянського: «то ж войско начали бити».

 ³ У сп. Козельського: «осажолое»; у сп. Судієнка: «осаженое».

 ³ У праці О. Рігельмана сказано, що до козацького полону потрапили також І. Виговський, Чернецький, Городчинський.

 ⁴ У вид. Бодянського: немає «великій».

 ⁵ У сп. Судієнка: «на провороття», у вид. Бодянського: «поворотмя», у сп. Козельського: далі «до Корсуна міста пошли».

 ⁶ У вид. Бодянського: «надспустошивши».

 ⁷ У вид. Бодянського та в сп. Судієнка: немає «ку Росаві».

 ⁸ Там же: «божеского».

И послали своїх посланцов до Хмелницкого, по которих прислал Хмелницкій з ордою, и орда, на свої коні оных побравши, привезла на Жовтіе Води, где посполу того войска коронного доставали. Войска зась козацкіе, зостаючіе при тих войсках коронних, видячи, же юж и тое войско, которое водою ишло, зостает при Хмелницком и орді, — и тіе усі з войска коронного пристали до Хмелницкого и до орди, и на тое ж войско почали быти ¹, где през килка дній без перестанку тая война тривала. И войско, осаженное ² будучи в степах, не могучи витривати, рушило табором оттоля ку Княжим Байраком оборонною рукою, уступаючи назад ку городом, але в том отході не пощастилося їм, бо, не допустивши оных до тих Княжих Байраков, почала орда с козаками табор їх розривати. А в тіе Княжіе Байраки запровадивши войско козацкое піхоту, покопали рови, до которих пришовши табур войска полского, змішалися, и там усе тое войско розбито, в неволю побрано татарскую, и каштелянича Стефана Потоцкого посполу с коммисаром ³ взято, которий в молодих літех на Запорожю живот свой скончил, бо Хмелницкій оного, не даючи орді, на Запороже до Січи отослал и там от ран помер ⁵*. А иншіе панята в неволю пошли татарскую, гетманове зась коронніе великій ⁴ и полній с потугами своїми на Чигирин ишли втропи за тим войском, хотячи оных посилковати. Але по розгромленію войска полского у Княжих Байраков, нікоторое с того погрому поутікавши, дали знати, же юж нікого посилковати, бо войско до остатку знесено, — отвернули гетманове Николай Потоцкій, каштелян краковскій коронній, и Каліновскій, гетман полній, з войсками назад ку городам, не идучи на Чигирин, але просто шляхом на проворотя ⁵ ку Корсунові місту ишли, за которими Хмелницкій з ордами немалими ішол, наступуючи на них. Где гетманове, переправивши ріку Рось у Корсуню и надпустошивши ⁶ міста, поминовали Корсунь. Которих зараз настигнувши, Хмелницкій за Корсуном учинил потребу, где гетманове оборонною рукою уступовали, беручися в поля ку Росаві ⁷. А припало оным ити промежку лісами в милі от Корсуня, где Хмелницкій казав запровадити піхоту Козаков корсунских в тіе ліски, которіе шлях перекопали и там позасідали, не дупущаючи переходу табурові лядскому. А Хмелницкій с тилу и около з войсками и ордами наступивши, оное войско розгромил з допущенія бозкого ⁸, \51\ где гетманов обоїх — великого коронного и полного в неволю взято и усе войско вигублено, же мало хто з того погрому увойшол.

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

3 коментарів :