English Українське

Facebook YouTube Суперкниги

Вхід
для передплатників

Ввести код абонемента

Рубрики, Форуми

Тексти шкільної літератури

ДИМИТРІЙ ТУПТАЛО

 

Данило Савич Туптало, син козацького сотника (народився в 1651 р., помер 1709 р.), вихованець Києво-Братської школи, з 1668 р. монах з ім’ям Димитрія; до 1701 р. жив і працював тільки на Україні. Першим друкованим твором його була книга «Руно орошенное» (1683), складена з доручення Лазаря Барановича,— збірник оповідань про чудеса від ікони богородиці Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря (збірник типом своїм аналогічний з «Небом новим» Галятовського). З того ж року, оселившись у Києво-Печерській лаврі, Димитрій віддався складанню вели- " кого збірника житій святих — «Четьи-Минеи», початого друком у 1684 р. (в чотирьох яастинах: друга — 1695 р., третя — 1700 р., четверта — 1705 р.), що став згодом однією з найцопулярніших книг серед письменних людей різних станів і перевидавався із змінами до XX ст.

Одночасно Димитрій почав виступати як церковний оратор: перша з його промов, які збереглися,— на роковини смерті відомого церковного діяча й письменника Іннокентія Гізеля, виголошена була в 1685 р.

З 1701 р. діяльність Димитрія переноситься до Москви, а з 1703 р. він стає митрополитом Ростовським. Тут Димитрій продовжував свою діяльність і як письменник, і як оратор. Опозиційно настроєний проти методів проведення реформ Петра І, він, проте, не пристав до ворогів реформи, активної участі в церковно-політичній боротьбі не брав, віддавшися справі організації заснованої ним у Ростові на український зразок школи, для учнів якої він писав, між іншим, і драматичні твори («Комедія на рождество Христово»). Мова його творів, написаних у Ростові, так само як мова «Четьих-Миней», церковнослов’янська з рідкими українізмами; найближча до української народної мова його ранніх проповідей, побудованих за правилами київської шкільної риторики.

Проповіді ці видані Ан. Тітовим («Проповеди святителя Димитрия, митрополита Ростовського, на украинском наречии», М., 1909), за виданням якого й наводиться поданий далі уривок з «Пирамиды».

 

 

 

 

 

РУНО ОРОШЕННОЕ

(1683 р.)

 

 

Роса устрашеній врагов

 

Нравоученіе

 

...В имени богородичином личу пять лЂтер МАРІА. Пять то суть каменій, убивающих адскаго Филистина: магнит, адамант, рубин, іакинф, амефіст. Кождо же их свойством своим нЂкую добродЂтель Маріину изобразують. Магнит, влекущій к себЂжелЂзо, образует смиреніе Маріино, єже привлече бога на землю, в словесех бо ея смиренных сих: се раба господня, буди мнЂнынЂпо глаголу твоєму; снійде бог с небесе и воплотися от нея. Адамант твердый являет мужество Маріино. Рубин червленный цЂломудріе. Іакинф небеснаго видЂнія показует богомышленіе єя. Амефист огневидный любов палающую. Сими пятьма мысленными каменми аще и вси голіяды пекелныи изряднЂе же пять болших побЂждаются. Магнитом смиренія убивається бЂс гордости. Адамантом мужества уязвляется бЂс, страхованія наносящий и ослабляющый к подвигу. Рубином цЂломудрія бЂс безстудія и нечистоты. Иакинфом богомышленія поражаетъся бЂс земнаго пристрастія. Амефистом любве бЂс ненависти. И недивъно, что имени сего пресвятаго боятся и трепещуть бЂсы. Еще бо в ветсЂм завЂтЂпять вещей обрЂтошася, починающихся от пяти лЂтер имени Маріина, иже силу сего имени прознаменоваша: Море чермное, Аред источник, Руно Гедеоново, Іордан рЂка, Арарат гора...

 

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

0 коментарів :