Тексти шкільної літератури
Сентиментальна історія
Микола Хвильовий
І
...Вікно було чорне, як атрамент, але по темних садках уже брів тихий провінціальний світанок. «Ну, пора»,— подумала я й вийшла з кімнати. Біля ґанку стояла підвода, і ледве чутно іржав кінь. Мама плакала й казала, що я зовсім неможливо поводжуся з нею. Ну, навіщо, мовляв, їхати кудись у невідомий край? Ну, навіщо?..
Середня оцінка :
1 коментарів :
написав :
zhengjx20160328