English Українське

Facebook YouTube Суперкниги

Вхід
для передплатників

Ввести код абонемента

Рубрики, Форуми

НОБЕЛІВСЬКІ ЛАУРЕАТИ

Світлана Чорнолоз, м. Славута

Джордж Бернард Шоу: ірландець, який підкорив Англію

Нобелівська премія – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак, яку щорічно присуджують за видатні досягнення в різних галузях науки, мистецтва, розвитку суспільства. Коли ж лауреат відмовляється від отримання нагороди, виникає багато запитань. Одразу хочеться познайомитися з такою постаттю.

До когорти талановитих, мудрих, оригінальних і високоосвічених належить англійський драматург ірландського походження, один з основоположників «драми ідей», письменник, есеїст, представник реформаторів театрального мистецтва ХХ ст., лауреат Нобелівської премії з літератури, власник премії «Оскар» за кращий сценарій – Джордж Бернард Шоу.

Англійський письменник Джордж Орвелл зазначає: «Автобіографії можна вірити за умови, що в ній є щось сороміцьке. Людина ж, яка розповідає про себе лише хороше, зазвичай бреше, адже будь-яке життя ізсередини – прихована серія поразок». Було їх багато й у житті Бернарда Шоу. Та все-таки накопичена мудрість років, віра в себе, мотивація розвитку творчості лише надихали автора крокувати далі, створювати геніальні твори, реалізовувати себе в чомусь новому, здобувати досвід, переінакшувати тогочасні традиції літератури, бути зразком, який наслідують.

Нобелівський лауреат народився в Дубліні й був третьою дитиною в сім’ї Джорджа Карра Шоу й Люсінди Елізабет Герлі. Мати Бернарда Шоу – музикант-аматор, викладала уроки гри на фортепіано. Його батько ще до народження сина витратив свої статки, почав зловживати алкоголем, тому часто сім’я Шоу переживала матеріальну скруту.

Дитинство минуло вдома, а згодом хлопчик здобував освіту в католицькій і протестантській денних школах. Уже в шістнадцятирічному віці влаштувався працювати клерком в агентство з продажу нерухомості, щоб мати фінансову незалежність.

Доволі вагомий вплив мав на підлітка вчитель музики Джон Ванделер Лі, який навчав співу Елізабет Шоу. Варто зазначити, що дитячі роки Б. Шоу провів у музичному середовищі, завдяки цьому хлопчик полюбив музику й навіть навчився грати оперні партитури на фортепіано.

У 1876 році майбутній драматург переїхав у Лондон, щоб якось заробляти собі на життя. Узявши рекомендаційний лист із дублінської компанії, де він працював клерком упродовж п’яти років, хлопець подався в лондонські редакції різних газет і видавництва. Але всі намагання знайти гідну роботу закінчувалися провалом, роботодавці лише люб’язно всміхалися Бернардові та відмовляли в тій чи іншій посаді. Однак Шоу не розчаровувався, тому що ніколи не вважав себе талановитим, він знав, що потрібно тяжко працювати, аби досягти стабільного та успішного життя. Хлопець щоранку писав прозові твори, опівдні займався в Британському музеї, а ввечері відвідував лекції та диспути. Згодом разом із Сіднеєм Веббом вступив у «Фабіанське суспільство», якому Джордж Бернард Шоу присвятив 27 років життя, де часто виступав у ролі лектора. Проте успіх він здобув значно пізніше. У своїх нотатках Бернард Шоу писав: «Я не мав ніякого особливого бажання мешкати в Лондоні чи в Англії. За умови, якби моїм покликанням була наука чи музика, я б організував маршрут у Берлін чи Лейпциг. Живопис привів би мене в Париж, заради богослов’я я відправився б у Рим. Зважаючи на мету мого від’їзду, знання англійської мови, я поїхав туди, адже іншого вибору в мене не залишалося».

Вісім довгих років про Бернарда Шоу ніхто «не чув»: його статті редактори повертали назад, а друкувати прозові твори просто відмовлялися. Здавалося б, досить стояти на одному місці, усі спроби продемонструвати свій письменницький талант марні. Інша людина давно влаштувалася би працювати клерком, але не Бернард Шоу. Він чекав, ніби відчував, що його час ще настане...

Введіть ваш абонентський код, щоб читати далі :

34 коментарів :