НОБЕЛІВСЬКІ ЛАУРЕАТИ
У співавторстві з війною: історія з погляду Генрика Сенкевича

Наталія Мандрицька, м. Київ
У співавторстві з війною: історія з погляду Генрика Сенкевича
«Кажуть, Польща мертва, виснажена,
поневолена, та ось доказ її життя і тріумфу…»
(з Нобелівської лекції Генрика Сенкевича).
Чого можна досягти за тридцять років? Побувати в найяскравіших куточках світу, здобути величезну кількість прихильників і таку саму кількість критиків або першим серед своїх земляків стати лауреатом Нобелівської премії. Генрик Сенкевичзумів поєднати ці досягнення, тому навколо його особистості виникло чимало легенд і дискусій. Упродовж тридцяти років літературної діяльності, початок якої датують 1875 роком, митець більше десятка разів змінив країну проживання й створив кілька десятків соціально-історичних текстів. Вони вразили тогочасну мистецьку спільноту провокативністю, скептицизмом і гостротою позиції, яку обрав їхній автор, і, найголовніше, відновили для польського читача відчуття величності власної історії й гордості за своїх земляків, приглушене роками тривалого поневолення та відсутністю Польщі на карті Європи.
«За видатні заслуги у сфері епосу» – було вказано в рішенні Нобелівського комітету 1905 року. Епічність творів Генрика Сенкевича не лише в їхній формі, а й у масштабності зображення, у вмінні митця охоплювати всі можливі вияви життя та виокремлювати найсуттєвіше, й найглобальніше. Парадоксальність постаті Генрика Сенкевича в тому, що у своїй творчості він глибоко занурювався в проблематику воєн, повстань, поневолень одних країн іншими, а з початком Першої світової війни емігрував у нейтральну до збройних подій Швейцарію, був одним з представників Червоного хреста, очолював Комітет з допомоги жертвам війни в Польщі. Це людина, яка всією душею прагнула миру, була опозиційною до кровопролиття та будь-яких інших форм руйнування, однак так само щиро бажала розібратися в природі та механізмі війни й хотіла відновити історичну справедливість для свого народу хоча б на сторінках власних творів. Відчайдушний мандрівник, послідовний у своїх діях патріот, майстерний репортер і фейлетоніст, улюбленець жінок та приклад для наслідування чоловіків, він постає в польській історії як доволі неоднозначна й суперечлива особистість. Отож варто звернутися до творів Генрика Сенкевича та яскравіше окреслити контури постаті митця крізь призму його бачення історичних подій.
XVIIстоліття. Європа вкрита вогнищами збройних протистоянь. Поки Англія в процесі буржуазної революції переходить від абсолютної до конституційної монархії, завершується Тридцятилітня війна, і католицькі та протестантські конфесії набувають рівних прав. Після тривалих турецьких воєн Османська імперія втрачає свої володіння в Південній Європі. Закінчується громадянська війна у Франції. Забиваючи в землю цвяхи кровопролиття й жорстокості, значна частина світу повільно бере курс на гуманізм, рівноправ’я та утвердження загальноприйнятих моральних засад. Тим часом у Східній Європі тривають сутички козаків і польської шляхти, набувають дедалі щедріших обширів домінування одних осіб над іншими та відхилення від норм людяності. Генрик Сенкевич вважав XVIIстоліття «страшним і сповненим відчаю» періодом. Варто стверджувати, що ця доба зацікавила митця передусім множинністю та серйозністю конфліктів, розмаїттям потужних і багатопланових постатей, яскравістю людських позицій і форм існування. Свідчення цього – тематика історичної трилогії автора «Вогнем і мечем» (1883–1884 рр.), «Потоп» (1884–1886 рр.), «Пан Володийовський» (1887–1888 рр.)...
Середня оцінка :

0 коментарів :
Залишити коментар :



Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».

ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)

УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").