Журнал
Жовтень 2012
Роман Попович психологічна мініатюра «Сповідь Вовкодава». Є реальність, але хто сказав, що світ, вигаданий на сторінках, — не справжній?
Про те, що інколи для збереження свого людського обліку варто перетворитися на когось іншого й подивитися на себе та людей зі сторони. Одним словом, як література стає психоаналізом для автора, і якщо пощастить — для читача.
Читати далі...2 коментарів
Яків Щоглев «Осінь»
Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.
2 коментарів
Семен Климовський «Їхав козак за Дунай»
Їхав козак за Дунай,
Сказав: – Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси да гуляй.
Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче;
З ким ти мене покидаєш –
Тільки подумай!
5 коментарів
Святослав Гординский «Зустріч»
Знов під вечір. Знов прохід по вулицях.
Цигаретки тоненький димок.
Знову ти!.. Надійшла, усміхнулася
Й вкрала серця мойого шматок.
5 коментарів
В’ячеслав Шестопалов «Ксанка»
Я питаю в сузір'їв — у Гідри, Змії, Оріона.
Та сузір'я шепочуть: «Ми Ксанку не бачили, ні».
А Галактика родить зірки із гарячого лона,
Роздирають їй зорі напружені стегна тісні!
І нарешті я чую твій голос! А ноги – як гирі.
Я біжу на твій плач, бо у темряві очі сліпі!
Уже Космос для тебе заточує кляту сокиру,
Засвіти мені, зірко! І хвильку іще потерпи!
23 коментарів
Анастасія Витрикуш «Осінній вернісаж»
Ах, цей осінній вернісаж!
Остання пристрасть і натхнення,
І від буденності спасення,
І незбагненності кураж.
1 коментарів
Віктор Баранов «Ще сосни сонні, і гульвіси-сови…»
Ще сосни сонні, і гульвіси-сови
ще не змикали зморених повік.
А вже узліссям тихо, мов на лови,
крадеться електрички перший крик.
0 коментарів
Микола Славинський «Коли ми крали полуниці»
Коли ми крали полуниці
За лісом чемним, приміським,
Твої світилися зіниці
Не страхом – сміхом осяйним.
0 коментарів
Ірина Пономарьова «Мрійливе»
знаєш, як виглядає мрія?!
я ламаю шоколад на шматки.
ти відкриваєш вино. водойма.
фольга нестерпно шелестить
розмови непристойні.
1 коментарів
Марина Воробйова «Я ніколи не була твоєю…»
Я ніколи не була твоєю
І ніколи не була його…
Майже чиста і майже чесна,
Я завжди досягаю свого.
0 коментарів
Олеся Мельник «Замовкають ключі у замках, засинає залізо…»
Замовкають ключі у замках, засинає залізо,
у лавандову кров абстрагується колір вина.
Ніч в півкулю прийшла на півподиху пізно,
і осінь із пляшки, присівши на сходах, пила.
4 коментарів
Ольга Хохонь «Інколи не розумію звідки синці»
інколи не розумію звідки синці
особливо вранці
холодні темні пальці
обмащені смальцем
жадібно туляться до артерії
0 коментарів
Іванна Шкромида «Тільки так пахнуть дощові антени…»
тільки так пахнуть дощові антени,
від них стає дибки озонове волосся,
двоє чоловіків покидають нічні борделі,
легкою ходою, ковтаючи раптову осінь
0 коментарів
Максим Григоренко «Сновидю нею»
Ось так і
У нас:
Стосунки – роками,
Любові ж не треба...
0 коментарів
Елла Євтушенко «Нехай почнеться дощ»
Нервовий видих-вдих, солодкий серця щем,
Напружені усі рецептори й нейрони.
Яскраві почуття проллються із дощем
І поцілують цих дерев розкішні крони.
0 коментарів
Сергій Микун міська проза «Урбаніст». Який же неперевершений Київ у будь-яку пору року…
Київський календар не має місця для осені. Хто напевне скаже, коли вона настає: з першим холодом, позолотілим листям, після першого холодного небесного душу?
0 коментарів
Олеся Гулько – Козій хмільний коктейль «Сомельє». Небезпечна гра зі своїм колишнім коханцем
Ви відчуєте небезпеку у любовному чотирикутнику «Сомельє», де пристрасть переростає в нав’язливу манію заволодіти тим, чиє серце тобі не належить.
Читати далі...0 коментарів
Олена Маленко літературний дебют «План і ведмедиці». Читайте про дивну любов Марії та Миколи, яка інколи нагадує зовсім і не любов…
«От бовдур! Неук! Це ж треба: ще й пліткаркою мене обізвав, а в самого язик як помело!..» — шепотіла гарячково та з кожним промовистим висловлюванням на адресу чоловіка відчувала дивовижне полегшення, ніби тягар з плечей спадав. Але раптом згадала мимовільні прояви ніжності Миколи на возі, і лагідна усмішка застигла на стомленому обличчі.
1 коментарів
Ігор Желем фантастичне оповідання «Естафета». А Вам не страшно після заходу сонця?
Молодий та привабливий Ліндон, щойно досягнувши успіху завдяки наполегливій праці й здоровому глузду, чути не хотів про перевертнів. Алкоголь, марихуана… і жінки — ось що зруйнувало його скептичні погляди на реальність.
0 коментарів
Таїсія Галузінська новела «Есемеска». На межі реального і фантастичного…
Всі кухонні жителі були здивовані, куди поділася їхня господиня, чому вона, як завжди, не прибігає до кімнати за першим свистком чайника під мугикання лише їй відомої веселої мелодії й не наповнює кухню свіжими ароматами щойно прийнятої ванни
2 коментарів
Олійник Борис «Освідчення»
Я тут родився восени:
Морозом бралася стерня –
І падолист у теплі сни
Мене вгорнув, немов зерня.
А навесні пішов у ріст,
Прийнявши мамину купіль,
І перший крок у дивен світ
На полі отчому ступив.
0 коментарів
Божена Яворницька психологічні пазли «Першеслово у відкритті раю». Дізнайтеся до чого може призвести суперечка між самим собою
До брата Антонія вже чотири роки приїздять у гості з усієї України, з-за кордону, ночують під обдертими дверима його келії. Кажуть, що він має дар зціляти божевільних. Але не все так просто, як здається на перший погляд.
Читати далі...0 коментарів
Любов Чернуха «Дивак»
Він здавався усім диваком,
Навіть тикали пальцями.
Відчував себе жебраком
Із горбатими старцями.
0 коментарів
Анна Демиденко шкіц «Автор і Муза». Автор ненавидить осінь, а муза здійснює безумство
Про те, як працювати разом зі скандалами та примиреннями, з лінню та ентузіазмом
Читати далі...0 коментарів
Олеся Гунько подарунок учням та вчителям «Доки цвітуть лілії». Куди закине доля людину, що мріяла в дитинстві стати космонавтом, художником, лікарем…
Читайте другу частину оповідання, у якій ви познайомитесь вже з дорослими героями, які давно забули про свої мрії
Читати далі...6 коментарів
Євген Ковпан шкіц «Ера демократіїї або повернення чорної кішки». Зустріч генерал-майора та полковника у відставці
Старі, добрі часи… Двоє друзів згадали службу та спостерігали як виглядає результат демократії чи милосердя
Читати далі...0 коментарів
Валентин Ліпчинський «Запізніле розкаяння»
«Учора, в передгроззя холодок,
Дзвонив юнак, мабуть, із хмари диму,
Пропонував… «зустрітись для інтиму».
Відповіла: «А вам – не пилосмок?..»
0 коментарів
Галина Удовиченко «Скупий Павло»
Цілий вечір пили, їли
Хлопці в ресторані,
Та комусь з них захотілось
Ще ляща в сметані.
3 коментарів
Ольга Правдивець «Заклопотана Ната»
Прийшла Ната на роботу,
Запізнившись трішки,
З півгодинки відпочила –
Двісті ж метрів пішки!
3 коментарів
Василь Титечко «Щоб самому знати»
Прийшов Степан до сільради
І у двері брязка:
— Довідку про склад сімї
Випишіть, будь ласка.
0 коментарів
Віталій Назарук «Хто про що»
Прийшов дідусь до лікаря, сів під кабінетом,
Перед ним дві молодиці ділились секретом,
Розмовляли про котлети, про супи і вина,
В діда в шлунку забурчало і побігла слина.
0 коментарів
Віталій Назарук «Сексопатолог»
Питається керівничка діточок у класі,
Який фах обрали б діти в теперішнім часі.
Я б, напевно, космонавта, а я – педагога,
Я б – юриста, але в мене є якась тривога…
0 коментарів
Євгеній Горбунков «Випадок». Ідеальна вечірка за сто баксів
А що Ви будете робити коли ваша собака знайде сто баксів? Будете на сьомому небі від щастя, купите собі нові джинси чи може влаштуєте гучну гулянку? Насолоджуйтесь дотепною історією «Випадок» у журналі «Дніпро»
Читати далі...4 коментарів
Дарина Березіна, мелодрама «Паперові фрегати». Подарунок долі на день народження
Полюбляєте стежити за життєплином героїв улюблених серіалів? Чекаєте з нетерпінням наступного карколомного повороту долі, появи несподіваного персонажа, відшукуєте у героях себе й думаєте: «Що б я робив на його місці…»?
- Тоді ця п’єса для вас! Написана у мелодраматичному ключі, драма захоплює, персонажі оживають і діють в уяві. Сподіваємось дуже скоро побачити цю неймовірну історію на сцені або й на телебаченні. Тож, читачі – насолоджуйтесь, режисери – придивляйтесь!
0 коментарів
Патрікєєва Наталія, рецензія «У блакитному телеполоні». Що приховують реаліті-шоу?
Приходиш стомлений додому: якісь дрібні домашні справи – і ось лежиш задоволений перед телевізором, який щодня невтомно та безжалісно годує нас телевізійними шоу. Практично кожен із нас є їхнім добровільним учасником: хлопчики й дівчатка, жіночки та дядечки, які співають, танцюють, готують їсти, одружуються, щось ловлять і від когось тікають; а також ми з тобою – ті, хто спостерігає за цими феєричними знущаннями одних людей над іншими. Уже ніхто не думає про те, чи варто вірити телебаченню й чого саме воно хоче нас навчити. «Ящик» забирає наш час, відчуття реальності, наші кошти та фактично – саме наше життя, яке не триває, а стоїть/лежить біля екрана телевізора.
Саме цій темі присвячено молодіжний детектив Жерара Стрейфа «Смерть за лаштунками».
0 коментарів
Дмитро Дроздовський, аналітичний огляд «Літературний герой нашого часу». А чи був герой?
Українська проза 1990-х років характеризувалася відходом від «традиційного письма». Письменники, перейнявшись західними тенденціями (й усупереч традиціям соцреалізму) прагнули створити щось цілковито нове, де не буде героя, типового для української прози шістдесятих (В. Дрозда, Є. Гуцала, М. Стельмаха, О. Гончара). Тим більше, перебуваючи під впливом ідей постструктуралізму й постмодернізму, вони почали відходити від «великих наративів», перетворюючи свої твори на текст (письмо), розщеплюючи в текстуальній тканині монолітного героя із «нормальною психікою». Навіть «Польові дослідження…» О. Забужко — це вже роман, в осерді якого психоаналітичний текст, спроба психоаналізу головної героїні, а саму героїню важко уявити як живу людину. Іздрик так само розчинився в постмодерній нарації, створюючи щось цілковито нове: інтертекстуальне, гіперцитатне, протеїстичне, ігрове. На загал, можна говорити про 1990-і як добу української прози «без героя», принаймні саме такою була провідна (мейнстримна) тенденція «нового українського роману», який дедалі сильніше тяжів до есеїзації.
0 коментарів
Наталія Пасічник, лист «Відкритий лист до Нобелівського Комітету»
Шановні члени Нобелівського комітету, шановна громадо. Давним-давно, у сиву минувшину, мені вистачило сміливості написати тремтячою рукою послання з трьома запитаннями щодо порядку висунення на премію, купити марку в районному відділенні пошти й надіслати тричі перехрещений конверт (на щастя) у Швецію. На відповідь я не дуже й сподівалася, але вірила, що прізвище Пасічник запам’ятають, і це позитивно вплине на мою подальшу літературну долю. І ось настав день, коли листоноша вручила мені продовгастий конверт із самого Стокгольма. Тепер він лежить на дні коробки з моїми юнацькими рукописами. Виявляється, що якихось десять років переді мною такого самого листа отримав Поет у законі Роман Скиба. Тобто можна говорити про усталену традицію листування українських письменників із Нобелівським комітетом.
Читати далі...2 коментарів
Антоніна Аністратенко, розвідка «Розкішна інтелектуальна забава, або жанр альтернативної історії»
Наприкінці минулого століття європейські вчені почали вести мову про «альтернативну історію», що виокремилася в самостійну літературну школу. У творах, написаних за її законами, неодмінний елемент сюжету – зміна історії в минулому. За ідеєю автора, на певному його етапі з якоїсь причини або випадково, або внаслідок утручання зовнішніх сил, наприклад, прибульців із майбутнього, твориться щось відмінне від того, що відбувалося в реальній історії. Те, що сталося, може бути пов'язане з широковідомими подіями чи особами, а може видаватися, на перший погляд, малозначним. Завдяки цьому події починають розвиватися за іншим сценарієм. Саме у світі зі зміненим минулим і розгортаються сюжети творів.
Читати далі...5 коментарів
Ганна Лексіна, стаття «Романтизм». Збери свою історію мистецтв
Велика французька революція (1789—1799) та наполеонівські війни (1803—1815) докорінно змінили життя Європи. Радикальні зміни відбулися не лише в суспільно-політичній сфері, але й в мистецтві, створивши передумови для переходу від класицизму до романтизму.
Зміни захоплено вітали письменники, художники, музиканти. Але з часом вони зауважили, що новий суспільний порядок є далеким від того, який передбачали філософи XVIII століття. Зазвучали трагічні ноти сумніву щодо можливості перетворення світу просвітницьким шляхом. Спроби втекти від дійсності й у той же час осмислити її викликали появу нового стилю - романтизму.
Романтизм (франц. «romantisme») – ідейно-художній напрям у літературі й мистецтві, що склався у кінці XVIII – на початку ХІХ століття.
0 коментарів
Максим Чаленко, стаття «Риторичні питання Гаррі Мартінсона». Нобелівський лауреат з літератури – 1974 рік
«Я зустрів Доріс – я побачив світло. Світліше за цю зустріч світла нема», – так розпочинається фантастична пригода шведського письменника, прозаїка, а також лауреата Нобелівської премії з літератури Гаррі Мартінсона. Перш за все він великий поет, який засвідчив цей «статус» своїми досягненнями. Уся його лірична поезія розкриває любов до шведського народу. Крім цього, роботи два його отримали «своє» життя. Один із них – науково-фантастична поема «Аніара», епічна розповідь про космічний корабель, який несе з майже загиблої Землі своїх «пожильців». Другий – автобіографія самого Мартінсона, де розповідається про сільського хлопчика, котрий пережив смерть батька, від якого відмовилася мати і який уже в шість років зустрівся із суворою реальністю життя. Автор зацікавлює майже всіх, хто знайомий з його творчістю, адже не кожному письменнику вдавалося так зобразити своє життя, зробити його цікавим для читача, як це зміг Гаррі Едмунд Мартінсон.
Читати далі...0 коментарів
Володимир Тихий: Творити українське кіно про Україну. Інтерв’ю з кінорежисером
Коли ми започатковували рубрику «Поза Словом», обіцяли, що говоритимемо про митців і з митцями, чиїм інструментом є все що завгодно, тільки не слово. Уже вдалося з’ясувати, що мистецтво можна робити руками (Добриня Іванов), ногами (Валентин Щербачов), шумом (Едвард Соул). Виявляється, для мистецтвотворення придатні й… гроші. У кожному разі, так стверджує режисер, продюсер і сценарист Володимир Тихий. Про кіножиття, кінознімання та його національні особливості – у розмові з ним.
0 коментарів
Наталья Бочкарева «Виски блюз»
Вечер пятницы. Кабак
Виски с содовой. Табак
Милое лицо напротив
Грустно смотрит в полумрак
0 коментарів
Лиза Лукашина «Галактика и Вселенная»
Я – галактика, ты – Вселенная,
Нескончаемая и нетленная,
Моя первая, моя ясная,
Моя строгая, моя властная,
И простая в мечтаньях заветных,
Звездной пыли и кольцах планетных,
И несчастна в сухом одиночестве,
И прекрасна в своем высочестве.
1 коментарів
Ольжана Захарова «Девочка Осень»
Сегодня Осень – девочка-подросток
С копной веселых золотых кудрей,
И ветер-паж разносит ей прическу,
Как радостный цирюльник-брадобрей.
0 коментарів
Елизавета Яворовская «Секрет»
А детство – шкатулочка с важным секретом,
Который под дерево мы закопали.
Ты помнишь, как тайну хранили мы эту
В стране, где короткими были печали?
0 коментарів
Владимир Сафонов «О скрипке…»
свою скрипку в ладони беру...
струны тонкими пальцами тронув.
прислоняясь к овалу щекой...
в ожидании трепетных стонов.
0 коментарів
Исаак Нюренберг «Ты ушел из семьи – осуждать мне такое не хочется…»
Ты ушел из семьи – осуждать мне такое не хочется:
существует для этого много причин.
Просто взял и ушел, взяв с собою свое одиночество.
Характерно такое порою для многих мужчин.
0 коментарів
Вероника Франко «Рыбацкая душа»
Всегда стремится в новое
нехоженое море
напиться крепкого вина
соленой пены.
Изведать грани радости и горя
и огненную кровь
прогнать по венам.
0 коментарів
Варя Грибкова «Я твоя электронная девка»
Я твоя виртуальная кукла,
Говорящая часто стихами,
Недопетая песня и мука,
Светлый грех на душе или камень.
0 коментарів
Серж Курдюков «Город»
Этот город, одни говорили, давно больной,
В суету погруженный, как в бред, он совсем уж плох.
Разных фобий и маний здесь – что на дворнягах блох,
И у каждой характер с рожденья недобрый, злой.
0 коментарів
Саша Птица «Из сердца»
я коллекционирую каждый свой страх потерь –
их так много скопилось.
0 коментарів
Карельская Береза Галина Банько «Ночь в чужой постели»
Ночь. В чужой постели сыро, неуютно,
Окна запотели, поскорей бы утро!
Спят хозяева давно, приняли радушно...
Слишком мягкое перо беспокоит, душно.
0 коментарів
Александр Сергеевич Королев «Кажется, я нащупала...»
Оказавшись в Австралии, первое, что хочешь сделать, – увидеть живого кенгуру. Зная это, австралийские друзья на второй день после нашего приезда повезли нас в небольшой частный зоопарк, где есть кенгурятник и любой турист может погладить этих необычных животных и покормить их с руки.
Читати далі...5 коментарів
Николай Поляков «Вирус HS»
Над прозрачным пластиковым куполом загорались звезды. Из-за хребта Горачека, гортанно крича и хлопая перепончатыми крыльями, пронеслась стая птиц.
Читати далі...0 коментарів
Федор Кузьминский «В аду снова ливень»
– Мне порою кажется, что в аду нет всепожирающего огня и раскаленных сковородок. Мое сугубо личное мнение – в аду постоянно идет дождь.
0 коментарів
Михаил Лероев «Мечты Театральной Тумбы»
Театральная Тумба мечтала попасть на цирковое представление.
Ночами ей снилось, как она у самой арены, в свете разноцветных прожекторов, любуется на диковинных зверей, акробатов и фокусников, а публику смешат веселые клоуны, и наверху, на балкончике, непременно играет оркестр…
1 коментарів
Алексей Санин 2 «Недетский лепет»
– Ну что, сходил за кипятком? Я уже начала мерзнуть. Уволь, убери руки, я знаю, ты сначала спустился в курилку и выкурил там две сигареты подряд. Правильно? Мое обоняние не обманешь. Затем ты набрал в термос кипяток, вернулся к номеру и увидел толпу счастливых парочек, возвращающихся с дискотеки. Там были девочки, неравнодушные к тебе. Я прекрасно слышала: "Дамы, не смотрите на меня с сожалением. Во-первых, мне не особенно-то и надо, а во-вторых, у меня в номере всегда обитает молодая очаровательная блондинка. Не верите? Не желаете взглянуть?.."
Читати далі...159 коментарів
Слава Рапопорт «Сознание»
Ты не ожидал, что мы снова встретимся. Сколько лет прошло с нашей последней встречи?
Сорок пять лет...
Ты попал в аварию, и шансов выжить у тебя не было. Ты оставил жену и двоих детей.
Ты меня не помнишь, конечно. Давай поговорим.
1 коментарів
Александр Бондаренко«Роковой выигрыш»
Разменяв пятый десяток, Юрка Сироткин считал себя полным неудачником. Неприятности неотступно следовали за ним по пятам: в классе он лишь один попадался со шпаргалками и проигрывал в орлянку всю мелочь до последнего медяка, что получал от матери на обед в буфете. А будучи уже старшеклассником, умудрился на спор выпрыгнуть из окна третьего этажа школы и сломать ногу, обеспечив себе гипс на все лето.
Читати далі...31 коментарів
Популярный блоггер «Весенняя Поганка»
…Андрей громко зевнул, сонно потянулся, затуманенными глазами покосился на часы… 14.20. Что же… неудивительно. Сегодня он сидел за компьютером до шести утра – неудивительно.
Читати далі...1 коментарів
Євгеній Дейнега «Мать и сын»
На дворе стоял 91-й год. В стране все вокруг было пропитано упадком и неопределенностью. Старое, как обещали, не перестроили, а попросту разрушили. Бедой многих людей стала безработица, а следовательно, и безденежье. В таких непростых жизненных условиях Нина Алексеевна, школьный учитель географии, растила сына. Муж ее ушел из семьи, когда мальчику едва исполнился годик. На момент начала моего рассказа Андрею, так звали мальчика, было шесть лет, и в следующем году он должен был стать первоклассником.
Читати далі...3 коментарів
Найважливіше
з теорії детективу!
Знайомтеся з цікавими статтями і доповнюйте рубрику своїми теоріями та практичними історіями. Чекаємо на ваші листи за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com
ОГОЛОШЕННЯ
До уваги передплатників!
Друкована та електронна версії журналу «Дніпро» виходять щомісячно!
Передплатити журнали можна:
на сайті:
www.dnipro-ukr.com.ua;
за телефоном:
(044) 454-12-80;
у відділеннях «Укрпошти».
ЦИТАТА ДНЯ
«Текст – це лише пікнік, на який автор приносить слова, а читачі – сенс»
(Цвєтан Тодоров)
УВАГА!!!
Пропонуємо всім охочим узяти участь у написанні літературно-критичних статей про нобелівських лауреатів.
Чекаємо на ваші роботи про Томаса Еліота до 31 липня 2016 року.
Найкращу статтю буде опубліковано на сторінках журналу.
Роботи надсилайте за адресою: lit-jur-dnipro-zav.proza@kas-ua.com (із позначкою "Нобелівка").