Дніпро № 1–6

61 / 100

61 Поза словом
ловський у побуті як дитина. Приймаючи
букет троянд, він зі здивуванням гово-
рить: «Мені ніколи не дарували квітів…
Їх, можливо, треба поставити у воду?»
Його мало приваблює життя за межами
майстерень. Головне для нього – праця.
У Лаврі набагато спокійніше. Життя
тече в іншому вимірі, вдалині від мир­
ської суєти й споконвічних проблем.
Тут присутня атмосфера духовності.
«Набагато органічніше мені просто пра-
цювати у майстерні», – каже художник.
Разом намагаємось створити на папері
генеалогічне дерево Крістерів, згадую-
чи нащадків. Сергій Вікторович з теплом
розповідає про бабусю Ліду, яка своїми
руками створювала чудові вироби з па-
перу, пап’є-маше. Лідія Юріївна брала
уроки у художника О. Мурашко.
А потім митець обводить усю ауди-
торію оком і запитує: «А вам цікаво?»
Нам (а це мої допитливі учні) дуже ціка-
во! У майстерні художника зустрічають-
ся історія і сучасність.
Розмова тривала довго. Були запи-
тання про послідовність роботи зі ство-
рення ікон, про рід Крістерів, про сина
Сергія Вандаловського – продовжувача
роду. Михайло Вандаловський – керів-
ник хору храму на честь святого апо-
стола Андрія Первозваного, хормейстер
капели «Дніпро» Київського національ-
ного університету імені Тараса Шевчен-
ка, співак джазового ансамблю та муні-
ципального камерного хору «Київ», який
є постійним учасником Пасхальної Асам-
блеї. Михайло хоче змінити своє прізви-
ще на прізвище Крістер: треба зберегти
пам’ять про свій рід, сімейну історію.
Дорогою додому згадували ікони.
Вони торкнулись душі…Як і сама зустріч
з творчою людиною, що здатна повести
нас у світ прекрасної давнини.
…У 20-х роках ХХ століття фірма
Крістера була націоналізована і стала
садово-парковим хазяйством. При Ра-
дянській владі на території колишньо-
го садівництва довгий час знаходились
теплиці квітникарства «Троянда». У 2007
році на їхньому місці почалось будівни-
цтво нового житлового масиву «Паркове
містечко». Мешканці новобудови задо-
волені інфраструктурою, спортивними
майданчиками, ставками, де плавають
качки та лебеді, але все-таки сумно: май-
же нічого не нагадує про хазяйство Крі-
С. В. Вандаловський з автором статті