
59
Поза словом
www.dnipro-ukr.com.uaвчалися не лише культурі садівництва та
городництва, а й іншим необхідним на-
вичкам: столярній, слюсарній та коваль-
ській справам. Випускники після закін-
чення школи працювали садівниками по
всій Україні.
При радянській владі школа була
реорганізована в дитяче
містечко «Ленінськ», де
бездоглядних дітей на-
вчали садівництву. Без
посередній контакт із при-
родою позитивно впливав
на дитячу душу.
Особливої уваги заслу-
говує будинок Крістерів –
справжній зразок дерев’я-
ного зодчества. Простий
і водночас величний, зі
своїми таємницями. На
території хазяйства в ото-
ченні пишно-зелених де-
рев він здавався казковим.
За деякими відомостями,
спроектував цей будино-
чок архітектор О. Шіле (ві-
домий будівництвом київських фонтанів
і житлових будинків). Ще недавно буди-
нок вважався пам’ятником архітектури.
Але час, природні умови та байдужість
київських чиновників зробили свою
справу: будівля старіла, руйнувалася.
Колись технікум гумової промисловості
зайняв приміщення під аудиторії, а по-
тім тут був склад ДУ Інституту харчової
біотехнології та геноміки НАН України
(будинок Крістерів на території цього
інституту). Керівництво інституту обіця-
ло реконструкцію об’єкта «з нуля». При
демонтуванні залишків будинку (на це
кошти знайшлися) навіть хотіли прону-
мерувати дошки, щоб виготовити точ-
нісінько такі самі. Але до всього треба
дозріти…
На сайті інституту окремим пунктом
виділено: «Спадщина Крістера». І така
інформація: «ДУ «Інститут харчової біо-
технології та геноміки» НАН України має
на меті створення на своїй території ме-
моріально-музейного комплексу, спря-
мованого на збереження спадщини ро-
дини Крістерів та унікального куточка
природи, яким є урочище «Крістерова
гірка», реставрацію будинку Крістера
ХІХ ст., пошук архівних документів, під-
тримання та розмноження вікових дубів
та буків, а також посилення природоохо-
ронного статусу цієї місцини. Розпочато
пошук інформації, роботу з київськими
архівами, пошук родичів, прищеплення
дерев з території парку, налагоджен-
ня контактів з мешканцями сусідніх бу-
динків та адміністрацією Подільського
району. Будемо вдячні за співпрацю
та допомогу!» Навіть написано до кого
звертатися! Тільки зазначимо, що інсти-
тут зі своїми будівлями розмістився на
території урочища Крістера.
Неподалік будинку найстаріше де-
рево – дуб. Йому близько 700 років. Ще
декілька древніх дубів – безмовних свід-
ків створення і процвітання хазяйства,
збереглися до наших днів. Їх огороди-
ли, і до стволів прикріпили таблички:
«Пам’ятка природи».
…У Вільгельма і Марії Крістерів було
шестеро дітей: Юліус, Едмунд, Едвард,
Матильда, Емма, Лаура. Майже всі діти
працювали в хазяйстві. Добре відомі
сини – Юліус (1848 – 2 грудня 1916) і Ед-
мунд, які продовжили справу свого бать-
ка й відкрили на Хрещатику садівницькі
магазини. Після смерті батька Юліус ке-