
5
Критика
www.dnipro-ukr.com.uaІВАН СУМИРНИЙ
Як зазначав свого часу вождь світового пролетаріату, це все залежить від соціаль-
но-економічних умов... Надії клану олігархічного не згасають, приміром, так швидко,
як роботяги заводу ім. Малишева чи трударі КСП «Смерть капіталізму». Поки товстий
схудне – худий помре... А трирядок «Диму» дає-таки привід порозмислити... Дякую ав-
торові. Зауважу вірш
«ТРОЯНДА»
псевдоніма
Infantis:
Зів’яла троянда не пахне та в’ялість не тхне,
Так бачила смерть непоспіла червона троянда.
В руках молодих чи в старечих опинюся я,
Чи справді важливо, хто запах мій серцем вдихне?!
(ID: 840549)
Це такий собі своєрідний погляд з приводу кризи не лише в галузі квіткарського
виробництва, а й галузевої панелі кохання. Викладене в чотирьох рядках утім ні-
трохи ще не дає права говорити ані про загибель сільського господарства, ані про
консервативний характер автора твору, який твердими (думаю) руками набирав
цей текст...
Тхне-дихне... Може когось він і надихне...
А чого ще треба поетичній душі?
І на це запитання рефлектує авторка Калинонька просто: «Нічого більш не треба!»
Хоча по ходу розлогості тексту, з’ясовую – чогось їй бракує... Поміркованості в підбо-
рі словобудов: «...Перли роси... Яка краса!..» У мене запитання: то кого ж таки перли
роси??? Втім творів, присвячених питанню природи, що нас оточує, достатньо задля
конкуренції...
Х
іба не зрозуміло, що в цьому нарисі не піде мова про
«поправляння»... Такий підхід більш ніж невдалий.
Поглянемо не оком суворого критика, а ВІДЧУТТЯМ
степняка зі Слобожанщини... Адже цінність порізнених творів може
зовсім не входити в суцільну цінність спільного ресурсу...
«Тож хто охочий, за мною! Життя – як дим».
То й почнемо з автора на цей криптонім, який пише:
«Хіба їх підрахувати – зірки на липневому небі, згаслі незбутні надії...»
(ID: 840545)
Чому навчають автори
Клубу Поез і ї