17 / 100
17
Критика
www.dnipro-ukr.com.uaІВАН СУМИРНИЙ
Звісно, я цілком приєднуюся до ВАЖЛИВОГО посту одного з редакторів літ-
журналу, якого я знаю і журнал якого мені добре відомий. Адже друкувався
там і я.
Ось що пише, між іншим, редактор у фейсбуці: «...Сприяти розвитку журна-
лу, який публікує авторів прози, поезії та есеїстики сьогодення незалежно від їх
приналежності до письменницьких спілок та інших творчих організацій – голов-
не завдання редакції... Та чи не головне це й завдання самих авторів? Кожний,
хто відкладає цю роботу (написання відгуку про той чи інший випуск, про той
чи інший свіжоопублікований твір) на другий чи ще подальший план, той стає на
хибний шлях і неумисно завдає серйозної шкоди виданню...
Так уже загинула ціла «армада» літературної періодики України... Часопи-
си, що надають простір високомайстерним публікаціям художніх текстів та
інших образотворчих робіт, – вимиратимуть... Від нестачі зворотного зв’яз-
ку – головного кровообігу, що забезпечує життєздатність журналу... Тож хто
ще не зовсім зледачів, долучайтеся до обговорення! Журнал #Склянка_Часу_
Zeitglas чекає на ваші дописи. І жодна кількість матеріалів не стомить нас...» І
ще хочу додати, звертаючись до авторів ресурсу КП: організовуйтеся не тіль-
ки у спільноту віртуального ЗМІ, а й у товариство, що бажає публікації в па-
перових виданнях вищого рангу. Без цього не можна піднестися до свідомої,
важкої, напруженої творчої роботи із самовдосконалення.
А сама писанина й щоденна легкодоступна її публікаційність на І-ресурсах
засуджена на безсилля...
Чому вмирають
літературні журнали