Гомер із Тринідаду

Дерек Елтон Уолкотт  - сучасний Гомер карибської літератури, який якнайкраще репрезентує поняття «glocal» - взаємодію свого маленького світику з величезним макрокосмом. Д. Уолкотт — митець, який створив «Іліаду» й «Одіссею» свого народу (поема «Omeros»). Зумів перетворити острівну культуру на загальносвітовий скарб. 

Надін Ґордімер: «Думаю, я стала б письменницею в будь-якому разі»

Через теми любові і політики Надін Ґордімер  промовляє до мільйонів людей з усього світу, показуючи руйнівну силу дискримінації та насильства. Герої її книжок постають перед моральним вибором і в особистому, і в публічному житті. Ґордімер щоразу вдавалося тонко відчути настрої в суспільстві і створити характери, які стали виразниками найболючіших проблем Південної Африки.

Лабіринти самотності Октавіо Паса

Поет-містик та тонкий дипломат, нобелівський лауреат, названий одним із найвизначніших іспаномовних поетів століття, продукт доброго десятку -ізмів, включно з екзистенціалізмом, сюрреалізмом, індуїзмом та соціалізмом, мексиканець Октавіо Пас писав: «Література – рятівний засіб від самотності, відчуття, що чогось не вистачає. І навпаки, мова – це те, що робить нас людьми. Це заперечення проти безсенсовного мовчання природи та історії…»

Каміло Хосе Села: думати, знати і бути вільним.

«Я пишу через самотність і говорю через самотність», – такі напівправдиві слова говорив про себе один із найвизначніших письменників Іспанії, Нобелівський лауреат з літератури Каміло Хосе Села. Людина, у серці якої одночасно жило шість мільярдів людей, глибоке презирство та велика любов до них.

Уроки творчості Чеслава Мілоша. Від філософії буття до абетки.

Вірші Чеслава Мілоша, що характерні художньою досконалістю, разом з тим порушують глибокі філософські питання, проблеми буття й сутності речей. У своїй глибині ця поезія релігійна, вона концентрує увагу читача на засадничих питаннях на взір: Як можливо, щоб милосердний Бог створив світ, сповнений страждання, кривди і смерті? Як пережити найбрутальнішу суперечність світу, коли неймовірна краса поєднується з найжорстокішим підступом? Як пояснити безрозсудність людини, що створила найдосконаліші винаходи, а разом з тим губить сама себе, неспроможна жити у власноруч влаштованому, технічному й бездушному, світі? Яка доля чекає нас у ХХІ столітті, коли ХХ-й він позначився стількома великими трагедіями людства?

Нагіб Махфуз: маю заплатити за те, що вирізняюся

Нобелівська премія 1987: Йосиф Бродський

Рідко Нобелівську премію здобувають поети, не заангажовані в політичному та соціальному плані, адже для літератора «Нобель» — відзнака серед тисяч колег по цеху, поряд із політиками й дослідниками-практиками, які прикладають руку до світового благополуччя й мирного життя-буття в усьому світі, у чому, як прийнято вважати, література в пригоді не стає, а нерідко й заважає. 

«ГОРДИЙ ЛЕВ» ВОЛЕ ШОЇНКА

Погляди та творчість Воле Шоїнки завжди були політизованими – можливо, через те що письменник відчував особисту відповідальність за те, що відбувалося в країні. Проте не слід сприймати Воле Шоїнку лише як автора-«партизана». Шоїнка показав себе і як витончений поет, як режисер-революціонер і проникливий спостерігач політичних та культурних перипетій у період історичних та соціально-економічних зламів у Нігерії. 

ОТРИМАТИ НОБЕЛЬ ОДНІЄЮ ЛІВОЮ

Відсутність ім’я Тумаса Транстрьомера в популярних топ-рейтингах поетичних титанів не виглядає дивною - сучасна література не схильна коронувати «кабінетної поезії». Поети перестали бути профетами, а поетичні розважання зараз розглядаються як приватні інтелектуальні втіхи, цінність яких вимірюється переважно лише одним критерієм – числом людей, які зацікавлені в кінцевому продукті.  

Уважніше придивляючись до світу

 Одного разу Клод Сімон навіть заявив, що ті, хто дорікають його романам за відсутність початку та кінця, безперечно, мають рацію. Часом автор настільки заграється із читачем, що просто доводить його до божевілля. Уже зовсім не зрозуміло, хто, де, коли та про що говорить, доводиться зупинятися, повертатися, перегортати сторінки назад, перечитувати, шукати початок або принаймні умовне слово (навіть не крапку, якою закінчується попереднє речення), яке позначало б початок нової думки. Із кожним новим перечитуванням речення або сукупність слів прочитуються інакше, наче постають під іншим ракурсом, світлом, читач помічає слова, які раніше лишилися поза увагою, додає нові відтінки значень, виділяє раніше не помічені деталі.