Хто дзвонить в двері

Чи є ще люди у світі? – Можливо. У цьому слід достеменно пересвідчитись, але яка різниця, якщо вони обоє тут…

Емоційні уривки

Час плине, усе змінюється. Але драматургія фіксує уривки з життя і дає змогу відчути: головне залишається незмінним у всі часи. Це людські почуття. Як у сучасних, так і у класичних п’єсах закарбовуються такі різні, неповторні, а головне, справжні людські емоції!

Час збирати «Пекторалі»

Питання мистецьких премій, напевне, у будь-які часи викликало безліч різноманітних думок, поглядів, тверджень, провокуючи фахові дискусії… Чи потрібно? І, головне, – яким чином, за якими критеріями можливо виділити кращих з тих, хто «займається»…. Мистецтвом? Чи можуть подібні премії претендувати на об’єктивність, адже творчий процес апріорі є суб’єктивним, та й сприйняття мистецтва навіть фахівцями відбувається крізь призму власного світогляду та досвіду? Чи можливо, оцінюючи мистецький процес, бути культурно й професійно незаангажованим, «віддаючи» нагороди дійсно тим, хто на них заслуговує?

Вакансія

Середнього штибу держслужбовесь цілеспрямовано просувається кар’єрними сходами, не підозрюючи, що за нього вже все вирішили. Радість від несподіваного підвищення несподівано змінюється на відчай.

Одноактна п'єса в шести картинах. 

Театр без театру

Як прочитання п'єси вголос акторами, читка практикується в театрі вже понад сто років. Цей спосіб репетиції допомагає зрозуміти текст і сюжет п'єси й розібратися з характерами персонажів. Окремим видом театрального видовища читка стала в середині ХХ сторіччя при театрі Royal Court у Лондоні в епоху руху «молодих розгніваних людей» –драматургів, які вирішили революціонізувати театральний простір. Вони були проти тотальних консервативності й несучасності тодішнього британського театру. Згодом цей рух вилився в те, що називається «нова драма» (new writing). Читки стали звичною складовою театрального процессу в Європі та Америці, а за останні 10 років і в Росії (фестивалі «Любимовка», «Новая Драма», «Текстура»; Центр ім. В. Мейєрхольда і «Театр.doc» у Москві; театри Санкт-Петербурга, Пермі, Нижнього Новгорода, Єкатеринбурга і багатьох інших міст.

Українська драматургія. Хто шукає, той знаходить

Пошуки нової української драми тривають. Сьогодні вже ніхто не каже, що її не існує. Вона є і активно розвивається, та існуюча система стосунків між режисерами і драматургами не дозволяє повною мірою побачити здобутки сучасної української драматургії, простіше кажучи, її не ставлять. На то існує багато причин, не даремно ті ж режисери нарікають на якість сучасної п’єси.  

Дорога до моря

Батько розповів синові казочку про велику рибу-кит, котру бачив сам, що ця риба така здорова, що може і будинок ковтнути. Син підростав і вірив, і чекав, що побачить рибу сам. Та роки йшли, і ось уже батько чекає на свого сина, розуміючи, що той не прийде, і згадує своє життя, яке було і яке могло би бути.

Обличчя сучасної драми

Пройшов ІІ Фестиваль сучасної драматургії «Драма.UA». І якщо торік дебютний фест відбувався під закликом «Врятуй драму!», то цьогорічним гаслом марафону стало «Обличчя драми». Відтак цього року фест намагався всебічно показати «обличчя» врятованої торік сучасної драматургії, познайомити глядачів з різними її проявами, з ідеями та можливостями сучасних авторів, а також режисерів та театрів, які працюють у цій галузі.

Що Вам до вподоби?

У кожній лікарняній палаті – своя історія, різні люди, але всі прагнуть одного – бути почутими. Студент медичного Університету Сава ще не встиг набратись лікарського цинізму, тому у кожному хворому він бачить людину.

Щирість. Талант. Працелюбність.

Молода актриса розповідає про акторство: це професія якій можна навчитися, чи своєрідне призначення.

Реторта

Уночі в музеї, присвяченому діяльності алхіміка середньовіччя, Бальтазара, виявились замкненими люди. Чоловіки, жінка і навіть дитина, намагаючись вибратись, з’ясовують, що мають спільний інтерес у стінах цього музею.

П'єса на три дії.

Драматургія і сцена: симбіоз — чи прірва?

Шанувальників детективів, любовних романів та фентезі – повно. Менше, але теж не бракує любителів поезії, історичної та мемуарної літератури. Між тим люди, котрі з доброї волі, а не з примусу (школярі-студенти) чи професійного обов’язку (філологи, театрознавці, викладачі) залюбки читають п’єси, мені особисто не траплялися.

Михайло Іллєнко: «Я звик віддавати борги…»

Я навіть не знаю, із чого почати. На жаль, тепер доводиться бігти навіть не за двома зайцями, а за значно більшою кількістю, щоб хоч якось залишався контекст, позаяк він, особливо в кіно, зникає. Література, хоч їй і важко, але, усе ж таки, має шанси: книга просто трошки дешевша, аніж кіно. А талановитих людей і в кіно, і в літературі багато.

Вісімнадцять друзів ОеМКаеФа

Напередодні другого Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ) три з половиною сотні таких мрійників – найбільш поінформованих й активних – з усієї України змагалися за двадцять «щасливих квитків» у царину кіно. Саме стільки цікавих авторів повинні були відібрати для сценарної майстерні фестивалю експерти.

Про театр без драми, цейтнот та драматурга-деміурга

За великим рахунком, театр може дозволити собі обійтися без драматургії (у неті або в sms на цьому місці стояв би «смайл»). Виставу можна зробити з будь-якого підручного матеріалу (за крайній приклад тут традиційно править телефонна книга), якщо режисер знайде йому сценічний адекват. Визначний теоретик театру П. Паві називає цей процес «переходом від письма драматичного до письма сценічного», тобто перекладом літератури на мову сцени.

Дорогою до казки

Усі батьки хочуть щасливого майбутнього для своїх дітей. Придивляються до талантів малечі з найменшого віку, прагнучи допомогти синам та донькам у виборі професії. Вчителі у школах теж пильнують: хто гарно пише твір, у кого хист до точних наук. Але є діти, чиї здібності ще й досі не проявилися. Можливо, їм буде до душі театральне мистецтво?

П'єса для дітей.

Палата без номера

Четвертого вересня цього року в приміщенні фестиваль-ресторації "Диван" презентували нову версію вистави за п'єсою Євгенії Більченко «Палата без номера». Ця вистава — дещо новеньке на київському ринку дозвілля. Ні, сама ідея — перетворити нудний конферанс музично-поетичного вечора на самостійне театральне дійство — не нова. Зокрема, кілька років тому її намагалося втілити творче об'єднання "Вертикаль". Але те, що запропонували глядачам Юрій Крижанівський, Максим Сердечний (режисер-постановник), Євген Голодрига, Євгенія Більченко та Марія Луценко, переводить це явище на якісно новий рівень. Межа між поезією та прозою, маренням і реальністю, талантом і божевіллям, зрештою, між сценою та глядачами часом стає настільки хисткою, що, здається, от-от впаде остаточно.

МРЯ, або маленька крапка над І

Кілька місяців тому я одержав електронкою запрошення на прем’єру до театру. Вистава, на яку запрошували, звалася дивно – «Наташина мря». Це інтригувало. Так і хотілося знати, хто ж така Наташа, а ще більше – хто така її «мря».

Коти та собаки

Чи все можна купити? Відкладаючи гроші на будинок, Людинасподівається придбати мрію. Тим часом не помічає, на що поволіперетворюється її власне життя. У гонитві за матеріальнимицінностями часто губиться найдорожче — вірність, повага, співчуття.

Не маючи нічого в кишені, можна мати все й бути щасливим. Інколилюдина потребує паузи, можливості озирнутися та розірватикармічні зв’язки з минулим. Таку нагоду отримав персонаж п’єси«Коти та собаки». Кілька годин виявилося достатньо для повного перевороту його світогляду. Що із цього вийшло? — кінцівка п’єсивас здивує!

Сумна казка на дві дії.

(Журнальний варіант)

Ігри в КІНО Мирослави Хорошун

Цьогоріч у конкурсній програмі кінофестивалю «Молодість» від України беруть участь три стрічки. Із режисером однієї з них, Мирославою Хорошун, «Фактор Фелліні» якої потрапив у студентську програму, ми й вирішили поговорити про кінопроцес, кіноосвіту, кіно і просто життя.

Де беруться сюжети

Про те, що може стати основою для п’єси, розповідає досвідчений театральний теоретик та критик Анна Липківська. Секрети та нюанси майстерності драматурга у світовій практиці, рецепти успішного повноцінного твору – усе в одній статті.

Газовий котел у кредит

Подружжя, яке мешкає в невеличкому смт, придбало в кредит холодильник. Усі втішені, планують, чим наповнити морозильну камеру. Він мріє – згодом машину в кредит, вона – газовий котел. Але спокійне, урівноважене життя сімейства раптово закінчується після однієї розмови чоловіка з шефом. Вас здивують знайомі ситуації, пізнавані діалоги. У драмі подано життя, як воно є, без прикрас.

 П’єса на три картини.

Дивна магія Слова

Легендарний артист художнього слова Анатолій Паламаренко добре відомий як в Україні, так і за її межами. Вивів на сцену добру половину української класики – від Т. Шевченка до Б. Олійника. Майстер Слова завітав у гості до редакції «Дніпра», щоб поділитися спогадами зі свого життя, а ми слухали й намагалися розгадати таємницю його успіху. Та, видно, з таким талантом просто треба народитися.